Справа № 209/4400/15-ц
Провадження № 2/209/136/16
02 березня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А.,
при секретарі Герасимчук І.О.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпровський РВ в м. Дніпродзержинськ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, про визнання собою такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Залізняка, будинок 32, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
На обґрунтування позову зазначила, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Залізняка, буд. 32, право власності на який вона набула на підставі договору дарування від 23 жовтня 2004 року. У цьому житловому будинку зареєстровані вона, позивач, її мати ОСОБА_3, та відповідач ОСОБА_2, з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах. Відповідач не проживає у будинку з липня 2014 року, не є його власником. Вважає, що ОСОБА_2 втратив право на користування житловим приміщенням у належному їй житловому будинку, оскільки не проживає в ньому без поважних причин більше одного року.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, начальник Дніпровського РВ у м. Дніпродзержинську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області письмово просив суд провести розгляд справи за відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 158, ч.1 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та представника третьої особи на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримала, надала пояснення, аналогічні його обґрунтуванню, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справи. Також пояснила, що відповідач є її колишнім співмешканцем, якого вона зареєструвала у будинку в 2012 році. В липні 2014 року ОСОБА_2, забравши всі свої речі, залишив житловий будинок і пішов проживати до іншої жінки.
Вислухав позивача, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Залізняка, буд. 32, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок (а.с.11), та домовою книгою з відміткою про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий на підставі договору дарування від 23 жовтня 2004 року, реєстровий № 3173 ( а.с.8-10).
На підставі домової книги для реєстрації громадян (а.с. 8-10), довідки голови квартального комітету № 3 Дніпровського району (а.с. 13) судом встанолвено, що в житловому будинку по вул. Залізняка, буд. 32 в м. Дніпродзержинську зареєстровані позивачка ОСОБА_1, її мати ОСОБА_3 та її цивільний чоловік ОСОБА_2.
З липня 2014 року відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку за своїм місцем реєстрації, що підтверджується актом про непроживання № 307 від 07 серпня 2015 року, який посвідчений головою квартального комітету № 3 Дніпровського району ОСОБА_5 (а.с. 12).
Факт непроживання відповідача в житловому будинку з липня 2014 року підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка пояснила суду, що є сусідкою позивачки, і їй відомо, що ОСОБА_2, забравши всі свої речі, залишив будинок по вул. Залізняка, буд. 32 в м. Дніпродзержинську, де проживав разом із ОСОБА_1, та пішов проживати до іншої жінки.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 втратив право на користування житлом в будинку по вул. Залізняка, буд. 32 в м. Дніпродзержинську, оскільки він відсутній в будинку без поважних причин понад один рік.
Відповідач не надав суду заперечень проти позову та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Дніпровський РВ в м. Дніпродзержинськ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, про визнання собою такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в житловому будинку, що розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вулиця Залізняка, будинок 32, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, 487,20 грн. сплаченого судового збору у справі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Байбара Г.А.