Провадження № 1-КП-200-313-16
Справа 200/5882/16-к
іменем УКРАЇНИ
09 червня 2016 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П'ятигорськ Ставропольського краю Російської Федерації, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040640001377 від 19.03.2016, -
18 березня 2016 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на першому поверсі будинку 6 по вул.Паршина в м.Дніпропетровськ, побачив раніше не знайому потерпілу ОСОБА_8 , яка стояла навпроти дверей ліфту, та попросив її назвати яка година, на що остання дістала з зовнішньої кишені куртки мобільний телефон «Samsung» та показала на ньому час. Після чого ОСОБА_8 поклала вказаний телефон назад до кишені куртки і зайшла до ліфту. ОСОБА_5 прослідував за нею.
Знаходячись в кабіні ліфту вищевказаного будинку, реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_5 протягнув праву руку до лівої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_8 , яка стояла навпроти нього, та витягнув з кишені потерпілої мобільний телефон «Samsung», imei: НОМЕР_1 , вартістю 940 грн. 00 коп., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Після цього, утримуючи вказаний телефон при собі, ОСОБА_5 вийшов з ліфту та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майно на власний розсуд.
Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні:
Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_5 , який вину визнав повністю та пояснив, що 18.03.2016, приблизно о 18.00 год., він йшов до товариша, який мешкає на шостому поверсі в будинку АДРЕСА_2 . В під'їзді він побачив потерпілу, у якої він запитав, яка година. Потерпіла дістала з кишені мобільний телефон і показала яка година. Мобільний телефон потерпіла знову положила в кишеню. Коли потерпіла пройшла в кабіну ліфта, він пройшов слідом за нею. В кабіні ліфта він спитав у потерпілої, що в неї в сумці. Вона сказала, що нічого. Потім він заліз до неї в кишеню і дістав з неї мобільний телефон. В цей момент двері ліфту відчинились і він втік. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не наказувати, мобільний телефон він повернув потерпілій.
Поясненнями потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 18.03.2016, приблизно о 18.00 год., вона поверталась додому, в неї в руках була сумка. Коли вона підійшла до під'їзду, то побачила раніше незнайомого їй обвинуваченого, який також підходив до під'їзду. Вона зайшла в під'їзд та викликала ліфт. За нею зайшов обвинувачений, який спитав котра година. Вона дістала з кишені куртки телефон, відповіла котра година і поклала телефон назад у кишеню. Коли приїхав ліфт, вона зайшла в кабіну ліфта, за нею прослідував обвинувачений. Вона повідомила йому, що їй необхідно на 7 поверх, і обвинувачений нажав кнопку і ліфт рушив. Під час руху ліфту ОСОБА_5 почав тиснути на кнопку «стоп». Вона попросила його цього не робити. Обвинувачений стоячи напроти неї сказав: «Давай ноутбук». Вона відповіла, що в сумці у неї зошити. При цьому вона відкрила сумку і показала її вміст. В цей момент двері ліфту відчинились, обвинувачений заліз до неї в кишеню, забрав мобільний телефон і вибіг з ліфту. В неї було викрадено мобільний телефон «Samsung», який їй повернуто. Просить обвинуваченого суворо не наказувати.
Поясненнями законного представника потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що 18.03.2016, приблизно о 18.00 год., її донька ОСОБА_8 повернулась до дому переляканою, з відкритою сумкою і повідомила, що у неї в ліфті викрали телефон «Самсунг».
А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
- протоколом огляду місця події від 18.03.2016 та фототаблицею до нього, відповідно якого було оглянуто під'їзд №2 та ліфт будинку 6 по вул.Паршина в м.Дніпропетровську (а.с.5-9);
- протоколом огляду від 23.03.2016 та фототаблицею до нього, відповідно якого було оглянуто мобільний телефон «Samsung», imei: НОМЕР_1 , який добровільно видав обвинувачений ОСОБА_5 (а.с.13-15);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.03.2016 та фототаблицею до нього, відповідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 , як особу яка 18.03.2016 відкрито заволоділа її мобільним телефоном (а.с.34-38);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2016 та фототаблицею до нього, відповідно якого потерпіла ОСОБА_8 ,знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , на місці, показала та розказала як 18.03.3016 обвинувачений ОСОБА_5 відкрито заволодів її мобільним телефоном (а.с.39-46);
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/34-863 від 29.03.2016, відповідно якого ринкова вартість мобільний телефону «Samsung», станом на 18.03.2016, складає 940 грн. 00 коп. (а.с.50-52);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2016 та фототаблицею до нього, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , на місці, показав та розказав, як 18.03.3016 він заволодів мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_8 (а.с.76-88).
Суд вважає вину ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи, а умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), правильно кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та приймає до уваги, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 віднесене до категорії середньої тяжкості злочинів, а також особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у межах визначених санкцією частини 1 статті 186 Кримінального кодексу України. Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у вчиненому щиросердно розкаюється, має на утримані неповнолітню дитину, відшкодував заподіяну шкоду потерпілій шляхом повернення майна, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при проведені товарознавчої експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 351 грн. 84 коп., суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.369-371, ст.ст.373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком чинності.
Речовий доказ:
- мобільний телефон марки «Samsung», imei: НОМЕР_1 , який переданий на зберігання ОСОБА_9 , вважати повернутим власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у сумі 351 грн. 84 коп.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська