Справа № 752/16798/15-ц
Провадження № 2/752/936/16
03 червня 2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В.,
при секретарі Закаблуківській О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа явка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про стягнення майнової шкоди завданої залиттям приміщення,-
встановив:
позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вказаним позовом.
Мотивував свої вимоги тим, що 23 червня 2015 року з вини відповідачів сталось залиття водою її нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Як вказує позивач, внаслідок залиття квартири, згідно висновку Звіту про оцінку матеріального збитку виготовленого спеціалістами ТОВ «Гарант-Експертиза» від 13 липня 2015 року, матеріальний збиток завданий власнику нежилих приміщень з № 1 по № 5(групи приміщень № 37) (в літері А) загальною площею 70.8 кв.м., станом на дату оцінки (без ПДВ) становить 99554 гривні 28 копійок, а матеріальний збиток завданий власнику пошкодженого майна згідно переліку наданим замовником станом н адату оцінки (без ПДВ) становить 14700 гривень, а всього на суму 114254 гривень 28 копійок.
Позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача суму майнової шкоди завданої залиттям її нежилого приміщення у розмірі 114254 гривень 28 копійок та вирішити питання про судові витрати.
Оскільки в добровільному порядку відповідач не погоджується відшкодувати завдану шкоду вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні представник позивачів просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 114254 гривні 28 копійок, а також вирішити питання про судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вважала, що відсутні докази наявності вини у залитті саме ПАТ «Київенерго» і позивачем не доведенно причинно наслідкового зв'язку між проривом теплотраси та наслідками у виді залиття приміщення, яке належить позивачу.
Також на питання суду, пояснила, що ПАТ «Київенерго» не зобов'язане реагувати на заяви споживачів, щодо створення комісій з приводу встановлення фактів залиття, оскільки це його ПАТ «Київенерго» право створювати і направляти за відповідною адресою тку комісію. Щодо заяви позивача, яка останнім була подана на адресу ПАТ «Київенерго» представник зазначила, що таку була подане у переддень дати на яку запрошувалась комісія ПАТ «Київенерго», а тому останнє на таку жодним чином не відреагувало. Майнову шкоду вважає недоведеною та необґрунтованою, а звіт про оцінку розміру майнової шкоди необ'єктивним та таким, що не повинен братися судом до уваги.
Просила суду ухвалити рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» в судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши представників сторін, які в судове засідання з'явилися, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що власником нежилого приміщення з № 1 по № 5(група приміщень № 37) (в літерні А), загальною площею - 70.8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
З акту затвердженого начальником «ЖЕД-103» від 25.06.2015 року вбачається, що комісією було встановлено, що 23 червня 2015 року за адресою місто Київ, пр. 40-річчя Жовтня при обстеженні офісу площею 74 кв.м. (2 кімнати) було виявлено ряд пошкоджень. Причиною залиття є прорив теплотраси Київенерго від камери до будинку.
Суд вважає доведеним факт того, що залиття приміщення позивача сталося у зв'язку з винними діями ПАТ «Київенерго», оскільки дана обставина повністю підтверджується матеріалами справи і будь-якими доказами відповідачів не спростована.
В той же час, судом враховується, що позивач зверталася із заявою до ПАТ «Київенерго», щодо забезпечення прибуття комісії для обстеження, однак відповідач жодним чином на таку заяву не відреагував.
Із висновку Звіту про оцінку матеріального збитку виготовленого спеціалістами ТОВ «Гарант-Експертиза» від 13 липня 2015 року, вбачається, що матеріальний збиток завданий власнику нежилих приміщень з № 1 по № 5(групи приміщень № 37) (в літері А) загальною площею 70.8 кв.м., станом на дату оцінки (без ПДВ) становить 99554 гривні 28 копійок, а матеріальний збиток завданий власнику пошкодженого майна згідно переліку наданим замовником станом н адату оцінки (без ПДВ) становить 14700 гривень, а всього на суму 114254 гривень 28 копійок.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про необхідність відхилення та неприйняття, як неналежного доказу висновку ТОВ «Гарант-Експертиза» від 13 липня 2015 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Аналізуючи висновок ТОВ «Гарант-Експертиза» від 13 липня 2015 року, суд покладає його в обґрунтування рішення, оскільки останній є таким, що не суперечить матеріалам справи та логічно узгоджується як з поясненнями сторін, так і з іншими доказами дослідженими в ході судового розгляду.
Приймаючи до уваги і допускаючи в якості доказу саме зазначений висновок ТОВ «Гарант-Експертиза» від 13 липня 2015 року, суд дійшов висновку, що він є повним, всестороннім, об'єктивним, проведеним компетентним фахівцем з використанням необхідної кількості методичної літератури і таким, що логічно узгоджується та не суперечить матеріалам цивільної справи, дослідженим в ході судового розгляду.
Не приймаючи інші твердження представника відповідача з приводу неналежності зазначеного висновку як доказу, суд вважає, що представником відповідача не надано буд-яких фактичних даних, на підставі яких суд міг би встановити наявність протилежних висновків, які б спростовували висновки наданого звіту.
Жодного доказу в обґрунтування таких доводів, представником відповідача, окрім його особистих міркувань висловлених у формі припущень, суду надано не було і в ході розгляду справи такі обставини не знайшла свого відображення у доказах, досліджених судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного-процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди з відповідачів у розмірі 99554 гривні 28 копійок є переконливо доведеною перед судом та такою, що підлягає стягненню.
В той же час позивачем не надано доказів того, що майно, яке зазначено у звіті, як таке що зазнало пошкоджень, розмір яких оцінено у сумі 14700 гривень - належить позивачу і отримало пошкодження саме під час залиття офісу позивача 23 червня 2015 року.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.
Питання про судові витрати вирішити за правилами ст. 88 ЦПК України, стягнувши з відповідачів на користь позивача 500 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа явка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про стягнення майнової шкоди завданої залиттям приміщення - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 99554 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 28 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь ОСОБА_1 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 54 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак