Провадження №2/760/2992/16
Справа №760/4032/16-ц
03 червня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -
У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 9931,34 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 4000,00 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.12.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача було пошкоджено водієм ОСОБА_3
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.01.2016 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «СК «Українська страхова група».
24.12.2014 року позивачем було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Українська страхова група».
Відповідачем було складено ремонтну калькуляцію №ДКЦВ-9328 від 26.01.2015 року, відповідно до якої встановлений відповідачем розмір завданого матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля становить 19805,31 грн.
Не погоджуючись з встановленим відповідачем розміром страхового відшкодування, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 з метою визначення розміру збитків, які заподіяні йому внаслідок пошкодження в ДТП транспортного засобу.
Відповідно до звіту №15/1-15 від 10.02.2015 року вартість заподіяної позивачу матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, з урахуванням зносу, складає 29736,65 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 59845,03 грн.
Зазначений звіт був наданий страховику з метою перегляду розміру страхового відшкодування.
Проте, листом від 19.02.2015 року та від 03.03.2015 року відповідач повідомив, що не може врахувати цей звіт при визначені розміру матеріального збитку, оскільки він, на думку страховика, не відповідає нормам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Вважає зазначену відмову безпідставною, оскільки перелічені страховиком комп'ютерні програми, відповідно до Методики, є лише одним з рекомендованих джерел отримання інформації оцінювачем для встановлення поточної вартості складників, які не синхронізуються з оновленням цін виробників та офіційних дилерів на складові частини КТЗ.
Крім того, враховуючи, що за результатами огляду транспортного засобу, власником якого є позивач, між ним та страховою компанією не було досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, відповідач не мав підстав визначати розмір страхового відшкодування самостійно, без залучення суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, вважає, що розмір страхового відшкодування становить 29736,65 грн. відповідно до звіту №15/1-15 від 10.02.2015 року.
Однак, з урахуванням того, що відповідач виплатив йому страхове відшкодування в сумі 19805,31 грн., вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «СК «Українська страхова група» недоплачену суму в розмірі 9931,34 грн.
Крім того, за складання звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу позивачем сплачено 4000,00 грн., які також, на його думку, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку необхідністю подання нових доказів, що обґрунтовують вимоги позивача.
Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого поданням нових доказів.
Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Виходячи з цього, суд вважає неявку представника позивача в судове засідання неповажною.
Крім того, в ході розгляду справи представник позивача надав пояснення в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Враховуючи те, що представник позивача надав пояснення суду з приводу пред'явленого позову, судом досліджені всі матеріали справи та докази і заперечення сторін, підстави, передбачені ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в ній відсутні, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що звіт про вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №15/1-15 від 10.02.2015 року не може вважатися належним доказом щодо визначення розміру матеріального збитку, оскільки він був проведений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Таким чином, вважає, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» виконало свої обов'язки в повному обсязі відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без її участі.
Вислухавши думку представника відповідача, врахувавши пояснення надані представником позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату).
Встановлено, що 21.12.2014 року на вул. Луначарського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.01.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.
Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_3 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого позивач поніс матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «Українська страхова група» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6425152.
22.12.2014 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулось ТОВ «Порше Лізінг Україна» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
24.12.2014 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернувся ОСОБА_1 та надав письмові пояснення щодо обставин настання вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, представником ПрАТ «СК «Українська страхова група» було надано ОСОБА_1 бланк заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи, оскільки власником транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2
24.12.2014 року представником ПрАТ «СК «Українська страхова група» у присутності ОСОБА_1 було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2 та складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу.
15.01.2015 року на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 24.12.2014 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було складено ремонтну калькуляція № ДКЦВ-9328, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні становить 19028,12 грн.
20.01.2015 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернувся позивач ОСОБА_1 з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від третьої особи та надав довіреність щодо представлення інтересів власника транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2.
Крім того, позивачем було отримано копію ремонтної калькуляції № ДКЦВ-9328 від 15 січня 2015 року для перевірки вартості ремонту автомобіля.
26.01.2015 року було проведено додатковий огляд транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2 та складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу.
26.01.2015 року на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 26.01.2015 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було складено ремонтну калькуляцію № ДКЦВ-9328, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 19805,31 грн.
Не погоджуючись з встановленим відповідачем розміром страхового відшкодування, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 з метою визначення розміру збитків, які заподіяні йому внаслідок пошкодження в ДТП транспортного засобу.
11.02.2015 року позивачем до ПрАТ «СК «Українська страхова група» було надано звіт про вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 15/1-15 від 10.02.2015 року, відповідно до якого вартість заподіяної позивачу матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП, з урахуванням зносу, складає 29736,65 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 59845,03 грн.
19.02.2015 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» на адресу ОСОБА_1 надіслало лист, яким повідомило, що наданий звіт про вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 15/1-15 від 10.02.2015 року не може враховуватися при визначенні розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2.
Встановлено, що 24.02.2015 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» було надано заяву із зазначенням банківських реквізитів для сплати страхового відшкодування.
03.03.2015 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано страхове відшкодування в сумі 19805,31 грн., що підтверджується платіжним доручення №4387 від 03.03.2015 року.
Позивач вважає, що розмір матеріальної шкоди, визначений страховою компанією є невірним, а відмову у виплаті йому страхового відшкодування в сумі визначеній у звіті № 15/1-15 від 10.02.2015 року безпідставною, оскільки перелічені страховиком комп'ютерні програми, відповідно до Методики, є лише одним з рекомендованих джерел отримання інформації оцінювачем для встановлення поточної вартості складників, які не синхронізуються з оновленням цін виробників та офіційних дилерів на складові частини КТЗ.
Враховуючи, що за результатами огляду транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, між ним та страховою компанією не було досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, відповідач не мав підстав визначати розмір страхового відшкодування самостійно, без залучення суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, вважає, що розмір страхового відшкодування становить 29736,65 грн. відповідно до звіту №15/1-15 від 10.02.2015 року та з урахуванням того, що відповідач частково виплатив йому страхове відшкодування в сумі 19805,31 грн., позивач просив стягнути з ПрАТ «СК «Українська страхова група» недоплачену суму в розмірі 9931,34 грн., на що слід зазначити наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, страховик відшкодовує лише ту шкоду, яка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Як встановлено вище, 24.12.2014 року та додатково 26.01.2015 року було зроблено огляд пошкодженого автомобіля позивача «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, з метою визначення матеріального збитку, завданого власникові даного автомобіля, в результаті пошкодження при ДТП.
Згідно ремонтної калькуляції №ДКЦВ-9328 від 26.01.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 27378,95 грн., матеріальний збиток завданий власникові автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні та розцінок Київського регіону складає 19805,31 грн.
Щодо наданого позивачем звіту №15/1-15 від 10.02.2015 року, то він не може враховуватись при визначенні розміру матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, оскільки автотоварознавчі дослідження проводяться у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009 року.
Відповідно до п. 8.5.10 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників.
Одним із таких джерел згідно п. 59 Додатку 8 є комп'ютерні програми для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва «Audatex M21», «AudatexМ95», «AudaShare» - Німеччина, якою користувався аварійний комісар при складанні калькуляції відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2.
При цьому, застосування націнки в розмірі 44,60% на запасні частини згідно звіту про вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 15/1-15 від 10 лютого 2015 року та застосування націнки в розмірі 20,00% на запасні частини згідно висновку про вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 15/1-15 від 26 січня 2015 року ні Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ні програмним забезпеченням «Audatex» не передбачено, а тому посилання позивача на те, що сума страхового відшкодування, що визначена страховою компанією є невірною, є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, суд приходить до висновку, що проведене на вимогу позивача дослідження не може вважатися належним доказом щодо визначення розміру матеріального збитку, адже воно було проведене з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Що стосується посилань позивача на зростання ціни на вартість запасних частин та робіт з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахуванням чого ним було замовлено оцінку у СОД ОСОБА_4 з метою актуалізації розміру матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту станом на 03.03.2015 року, згідно з якою вартість заподіяної матеріальної шкоди, з урахуванням зносу, складає 29736,65 грн., а вартість відновлювального ремонту 59845,03 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 33.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно(транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна ( транспортних засобів).
Згідно статті 34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до статті 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодуванню підлягають збитки, які визначені відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: протягом 10 робочих днів з дня отримання Страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та відповідно страхове відшкодуванню підлягає виплаті не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Тому, на момент оцінки відповідно до ремонтної калькуляції № ДКЦВ-9328 від 26.01.2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 19805,31 грн.
Враховуючи вищевикладене, відмова ПрАТ «СК «Українська страхова група» у перегляді розміру страхового відшкодування в зв'язку зі зміною курсу валют та зростання ціни на вартість запасних частин, та робіт з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля є обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, ПрАТ «СК «Українська страхова група» виконало свої обов'язки в повному обсязі згідно з нормами діючого законодавства України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в сумі 9931,34 грн. слід відмовити.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на проведення експертизи в сумі 4000,00 грн., то в них також слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34.2. та ст. 34.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Встановлено, що 24.12.2014 року та 26.01.2015 року представником ПрАТ «СК «Українська страхова група», на підставі повідомлення ОСОБА_1 про настання ДТП, у присутності позивача було оглянуто транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2, про що було складено відповідні акти огляду транспортного засобу, які були підписані останнім власноруч.
Таким чином, ПрАТ «СК «Українська страхова група» не було порушено строків передбачених ст. 34.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_2 було оглянуто уповноваженим представником ПрАТ «СК «Українська страхова група» та складено відповідні документи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що додаткові витрати на проведення експертизи у розмірі 4000,00 грн. не підлягають стягненню з ПрАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача, а отже в цій частині позову до ПрАТ «СК «Українська страхова група» також слід відмовити.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому у позові слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 988, 990 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 27-30, 57-60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва в десятиденний термін з дня наступного після його проголошення.
Суддя