пр. № 2/759/2945/16
ун. № 759/13251/13-ц
09 червня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розподіл домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
08.06.2016 року представником позивача - ОСОБА_1, до канцелярії суду подано клопотання про призначення експертизи у справі, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) Які варіанти поділу житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1, можливо визначити відповідно до 5/9 часток співвласника ОСОБА_2, 1/9 частка співвласника ОСОБА_6 та 3/9 або 1/3 частки співвласника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання житлового будинку, а також визначення грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу зменшилась?
2) Які можливі варіанти поділу часток земельної ділянки відповідно до часток житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, з врахуванням розташованого на ній житлового будинку, який належить на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підлягає поділу в натурі, відповідно до часток співвласників?
У судове засідання 09.06.2016 року сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дана заява розглянута судом за відсутності сторін, оскільки їх присутність не є обов'язковою у відповідності до ч. 2 ст. 135 ЦПК України.
Перевіривши відповідність згаданої заяви вимогам ст.ст. 133, 134, 143 ЦПК України, суд дійшов висновку що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 133-135 ЦПК України інститут забезпечення доказів направлений на вжиття судом термінових заходів щодо закріплення фактичних даних; такі процесуальні дії проводяться судом лише за наявності заяви, передбаченої статтею 134 ЦПК України; процесуальним законом встановлено спеціальний порядок вирішення такої заяви - ст. 135 ЦПК України.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі зокрема, висновків експертів.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, призначення експертизи можливе у разі, якщо це необхідно для встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Сплата судового збору саме за подання заяви про забезпечення доказів є доцільною та виступає певним запобіжним чинником для того, щоб не допустити зловживання сторонами наданими їм процесуальними правами, які можуть завдати шкоди іншим особам чи обмежити їхні права. Саме з такої позиції виходив законодавець, передбачаючи стягнення судового збору за ці процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.
У п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
За таких обставин, заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у цивільній справі слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків, заява буде залишена без розгляду, у відповідності до п. 8) ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 121, 133, 135, 143, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розподіл домоволодіння, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, залишити без руху до усунення недоліків.
Надати заявнику строк, для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним ухвали.
У разі не усунення недоліків заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ключник