Справа № 760/8265/16-к
Провадження № 1-кс/760/5655/16
01 червня 2016 року Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 , представника НАБУ - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
04.05.2016 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена скарга була передана судді 05.05.2016.
Обгрунтовауючи свої вимоги заявник посилається на те, що заявою-повідомленням № 612 від 28.04.2016, поданої 29.04.2016 через НАБУ, він повідомив про однотипні службові кримінальні правопорушення судді Печерського суду м. Києва ОСОБА_5 .. Зокрема ним було повідомлено НАБУ, що суддя ОСОБА_5 приховував інші злочини, а саме: приховував забезпечення потрібних слідчих дій і заходів у вже розпочатих за протизаконною підслідністю кримінальних проваджень по службовим злочинам судді того ж суду. Між тим, НАБУ порушило вимоги статті 214 КПК, Положення про порядок Єдиного реєстру досудових розслідувань та станом на 04.05.2016 не внесло та не повідомило його про внесення до ЄРДР відомостей щодо поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.2016 за правовою кваліфікацією ст.ст. 364, 366, 375, 396 КК України.
На підставі вищезазначеного заявник просив суд, зобов'язати відповідальних НАБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення № 612 і розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні заявник подану скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник НАБУ проти задоволення вимог поданої скарги заперечував та просив відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з її безпідставністю. Зазначив, що оскільки заявником у заяві не було викладено обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень віднесених до підслудності детективів НАБУ, а розгляд інших питань, порушених у заяві, не віднесено до компетенції НАБУ, листом від 06.05.2016 № 11-006/14541 заяву ОСОБА_3 направлено до прокуратури м. Києва для розгляду в межах компетенції про що було повідомлено заявника.
Заслухавши заявника, представника НАБУ, розглянувши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.
29.04.2016 ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву № 612 про вчинення кримінального правопорушення суддею Печерського суду м. Києва ОСОБА_5 , яке було зареєстровано за № С-4126.
Правила статті 303 КПК визначають вичерпний перелік рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Так відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Таким чином, відповідно до вимог статті 303 КПК у встановлених випадках можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а не НАБУ, як державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Згідно з частиною першою статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Частина четверта статті 214 КПК визначає, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу статей 214, 303 КПК випливає, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР та, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Таким чином, обов'язок вносити відомості до ЄРДР виникає лише у випадку, якщо обставини, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення свідчать та мають ознаки кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 2.3, 2.17 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення, тобто, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов'язковому порядку відображається дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), які є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частини першої статті 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 11 КК злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Крім цього, КК визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є об'єктивні дані, що свідчать про ознаки злочину, то є підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин і лише за такими заявами та повідомленнями приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Разом з цим, заява ОСОБА_3 № 612 від 28.04.2016 про вчинення кримінального правопорушення, яка знаходиться в матеріалах справи, не містить об'єктивних ознак, що вказують на склад кримінального правопорушення та вчинення суспільно небезпечного діяння, а тому відсутні правові підстави для внесенні відомостей до ЄРДР.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 307 КПК слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З матеріалів справи та заяви про вчинення кримінального правопорушення випливає, що відсутні правові підстави для внесенні відомостей до ЄРДР на підставі викладених заявником обставин.
У зв'язку з цим скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 369-372 КПК, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1