ун. № 759/18414/15-ц
пр. № 2/759/1353/16
14 квітня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Бандури Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
У листопаді 2015 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти в розмірі понесених витрат в розмірі 16443 грн. 26 коп., аргументуючи тим, що відповідач керуючи автомобілем «Subaru» номерні знаки НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen» номерні знаки НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого останній автомобіль отримав механічні ушкодження, які позивачем було відшкодовано витрати на встановленя розміру збитків ат збір документів по справі. Станом на скоєння вказаної ДТП у відповідача не було договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва.
Представник позивача у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 37)
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про слухання справи повідомлявся належним чином, поштовими повідомленнями (а.с. 31, 32, 38, 40) причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутності згідно ст. 224 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2012 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення (а.с. 7).
Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно полісу №АВ/0769654 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб «Volkswagen» номерні знаки НОМЕР_1 застрахований до 23.11.2012 ДТП у ТОВ «Фортисгруп Україна» (а.с. 6).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 р. обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
ТОВ «Фортисгруп Україна» звернулося до позивача з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу «Volkswagen» номерні знаки НОМЕР_1 внаслідок ДТП (а.с. 5).
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно звіту №7446 від 16.08.2012 матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу «Volkswagen» номерні знаки НОМЕР_1 в результаті пошкодження при ДТП без врахування втрати товарної вартості, складає 18659 грн. 11 коп. (а.с.8-22).
МТСБУ було відшкодовано витрати па встановлення розмір) збитків га
збір документів по справі у розмірі 894.00 грн.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ 26.11.2012 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 15549 грн. 26 коп., крім того, МТСБУ було відшкодовано витрати па встановлення розмір збитків на збір документів по справі у розмірі 894 грн. 00 коп. (а.с. 21).
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 4 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 147, 179, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених ви і раї в розмірі 16443 грн. 26 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені судові витрати у розмірі 1218 грн. 00 коп.
Заочне може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою рішення суду відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.