ун. № 759/8364/15-ц
пр. № 2/759/273/16
24 лютого 2016 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Бандури Н.О.,
за участю: представника позивача Рудик Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київського геріатричного пансіонату до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором,
У травні 2015 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути з відповідача на користь Київського геріатричного пансіонату суму боргу за договором у розмірі 68576 грн. 67 коп. та суму судового збору 685 грн. 77 коп., посилаючись на ті підстави, що 06.02.2008 р. між сторонами було укладено договір № 17 згідно якого позивач приймає на постійне проживання ОСОБА_3, а відповідач зобов'язується сплачувати 100 % витрат за її утримання, однак відповідач систематично порушувала умови договору, вчасно не проводила оплату грошових коштів за утримання своєї матері ОСОБА_3, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. взагалі відмовилася сплачувати залишок боргу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом оголошення у пресі «Урядовий кур'єр» №33 від 19.02.2016 р. та поштовим повідомленням (а.с. 33-35, 45-48) заперечень проти позову суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності не з'явившихся осіб на підставі наявних у справі доказів згідно частини 4 ст.169 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 06.02.2008 р. між Київським геріатричним пансіонатом та ОСОБА_2 було укладено договір № 17 згідно якого позивач приймає на постійне проживання ОСОБА_3, а відповідач зобов'язується сплачувати 100 % витрат за її утримання (а.с.17).
Відповідно до п 2.2. Договору оплата здійснюється щомісячно шляхом внесення готівки в касу пансіонату або перерахування на розрахунковий рахунок пансіонату, після закінчення поточного місяця на протязі 15 днів.
Відповідач систематично порушувала умови договору, вчасно не проводила оплату грошових коштів за утримання своєї матері ОСОБА_3, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. взагалі відмовилася сплачувати залишок боргу, що призвело до утворення заборгованості, яка становить 68576 грн. 67 коп. (а.с.4, 5, 14).
Як вбачається із матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості, але до цього часу борг за утримання ОСОБА_3 не сплачений (а.с.12, 13).
Згідно ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до положень статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 685 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень) 77 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст 525, 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 30, 57-61, 88, ч. 4 ст. 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Київського геріатричного пансіонату до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського геріатричного пансіонату суму заборгованості у розмірі 68576 грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень) 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київського геріатричного пансіонату суму сплаченого судового збору у розмірі 685 грн. (шістсот вісімдесят п'ять гривень) 77 коп.
Заочне може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою рішення суду відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.