- 1 -
№ 2-516/07
( заочне)
03.07.2009р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,
при секретарі Заіка А.В.,
з участю : позивачкиОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2
про стягнення боргу за договором позики,
ПозивачкаОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому зазначає наступне.
21.12.2008р. вона уклала письмовий договір позики з відповідачкою, згідно з яким вона надала відповідачці позику у вигляді 1000грн., знявши гроші зі своєї кредитної картки.
В подальшому відповідачка скоїла по відношенню до неї злочин, передбачений ст.185 КК України, викравши із вказаної кредитної картки гроші в сумі 8700грн., що підтверджується вироком Вільногірського міського суду від 10.03.2009р.
В підтвердження укладення договору позики від 21.12.2008р. між нею та відповідачкою ОСОБА_2. надала їй розписку про отримання від неї грошей, які вона зобов'язувалась повернути їй 22.12.2008р. до 18.00 годин, але до теперішнього часу вона грошей не повернула.
У відповідачки немає жодного документа, передбаченого ст.545 ЦК України, який би свідчив про те, що відповідачка повернула їй борг.
Крім суми основного боргу відповідачка повинна повернути їй 3% річних, розмір яких станом на 01.04.2009р. складає 8.22 грн. (1000грн. боргу х 3% річних : на 365днів в році х 100 днів прострочки).
Позивачка просить стягнути з відповідачки суму позики - 1000грн. та річні в розмірі 08.22грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, підтвердила всі доводи, що викладені нею в позові, суду пояснила, що відповідачка є її хорошою знайомою, однокласницею. Вона попросила позичити їй терміново грошей, бо до ранку їй треба було заплатити якийсь податок. Вона спочатку не погоджувалась, потім відповідачка її вговорила і вона пішла з ними до банкомату, зняла гроші і дала ОСОБА_2, а вона написала їй розписку про отримання від неї грошей. До цих пір відповідачка боргу їй не віддала, тому вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2. на неодноразові виклики в судове засідання не з'явилась, про причини неявки від неї ніяких повідомлень до суду не надходило. В матеріалах справи є підтвердження про направлення судом належним чином оформлених судових викликів та про отримання їх відповідачкою (а.с.7-11).
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що за обставин, що склалися, доцільно провести заочний розгляд справи, що передбачено ст.225 ЦПК України, проти ухвалення заочного рішення позивачка заперечень не висловила.
Заслухавши пояснення та доводи позивачки, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відносини позики між фізичними особами регулюються ст.ст.1046-1052 ЦК України, згідно з якими позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей, він укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором позики.
Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів або кількість речей того ж роду.
Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його
- 2 -
сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму
доходів громадян.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином згідно з умовами договору.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Згідно з ч.1 чт.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.545 ЦК України можливо зробити висновок, що належним доказом того, що боржник виконав зобов'язання є наявність документів про це у боржника (розписка або інший письмовий документ кредитора) або повернення кредитором боржнику боргового документа.
У спорі, що розглядається, у відповідача немає жодного документа, передбаченого ст.545 ЦК Україні, який би свідчив про те, що відповідачка повернула борг.
В процесі судового слідства встановлено, що письмовий договір позики між сторонами не укладався, але в наявності є борговий документ - розписка, яка свідчать про те, що відповідачка одержала від позивачки грошову суму і зобов'язалась її повернути до визначеної ними взаємно дати.
Згідно зі ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання ним грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Таким чином, крім суми основного боргу відповідачка також повинна повернути позивачці 3% річних, що передбачено ст.625 ч.2 ЦК України і становить 08.22грн.
Позивачка просить стягнути з відповідачки 1000грн. - суму основного боргу та 08.22грн. - 3% річних станом на 01.04.2009р.
В процесі судового слідства встановлено, що письмовий договір позики між сторонами не укладався, але в наявності є боргові документи - розписка відповідачки, яка складена нею власноручно (а.с.4) і свідчать про те, що відповідачка одержала від позивачки грошову суму і зобов'язалась повернути її до визначеної ними взаємно дати, тобто через одну добу, однак цього не сталося, відповідачка свої зобов'язання не виконала і борг позивачці не повернула.
З розписки від імені ОСОБА_2 від 21.12.2008р. вбачається, що вона взяла у позивачки в борг гроші в сумі 1000грн., зобов'язувалась повернути до 18.00 год. 22.12.2008р.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з державного мита в сумі 51.00 грн. та з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.
Керуючись ст.ст. 224 - 228, 88, 212 - 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23, 525, 526, 530, 533, 545, 625, 629, 1046-1052 ЦК України, с у д
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 1081.00 грн., з яких : 1000.00грн. - борг за договором позики, 81.00 грн. понесені позивачкою судові витрати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Р.А. Литвинова