Справа №461/3536/16-п
06 червня 2016 року суддя Галицького районного суду м.Львова Государський А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 18.05.2016 року о 04.35 год. у м.Львові на пр.Шевченка, 27, керував автомобілем марки «MERCEDES-BENS S500», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з ротової порожнини, почервоніння очей, нечітка хода, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечив, надавши пояснення про те, що 17.05.2016 року приїхав до м. Львова і зупинився в готелі «Атлас Делюкс», що по пр. Шевченка, 27 в м. Львові. Автомобіль ввечері цього ж дня припаркував біля готелю у місці, яке було виділене для нього представником готелю. 18.05.2016 року він, разом з своїми знайомими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підійшли до автомобіля та сіли до нього та деякий час розмовляли. Близько 04:30 год. повз його запаркований автомобіль проїхав екіпаж патрульної поліції та зупинився. До нього підійшов інспектор поліції та попросив документи на автомобіль та повідомив, що ОСОБА_1 порушено правила зупинки автомобіля, так як він був запаркований біля пішохідного переходу. Вчинення порушення правил зупинки заперечив та пояснював інспектору те, що вказаний автомобіль був запаркований ним ще звечора 17.05.2016 року згідно вказівки представника готелю у визначеному ним місці. Після цього інспектор поліції заявив, про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і йому необхідно, як водію, пройти медичний огляд. На це ОСОБА_1 заперечив та пояснив, що є тверезим, а також те, що не керував автомобілем, а просто сидів в ньому, що само по собі не є адміністративним правопорушенням і для особи, яка не керує автомобілем, законодавство не передбачає обов'язку проходити медичний огляд. Також просив інспектора поліції повернути йому посвідчення водія. Інспектор відмовив у цьому та склав протокол за керування в стані алкогольного сп'яніння так і за порушення правил зупинки.
Захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив факт адміністративного правопорушення та додатково пояснив про те, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП утворює діяння, яке полягає у тому, що особа керує транспортним засобом особами в стані алкогольного або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння. Повідомив, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом, а просто перебував у салоні припаркованого автомобіля, що само по собі не є адміністративним правопорушенням. Покликався й на те, що факт того, що ОСОБА_1 не керував належним йому транспортним засобом підтверджується й поясненнями свідків, які долучено до протоколу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля. Крім цього, про відсутність складу адміністративного правопорушення свідчить й те, що до матеріалів справи долучено постанову про накладення адміністративного стягнення з якого вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення правил зупинки транспортних засобів, тобто за те, що він здійснив зупинку транспортного засобу по пр. Шевченка, 27 в м. Львові ближче 10 метрів до пішохідного переходу. З матеріалів справи не вбачається, що належними і допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, натомість такими доказами доводиться лише факт того, що ОСОБА_1 порушив правила зупинки та стоянки транспортного засобу і не здійснював його керування. Крім цього додав, що діючими правилами проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не передбачено обов'язку особи, яка не здійснює керування транспортним засобом проходити медичний огляд на стан сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив про те, що ОСОБА_1 18.05.2016 року близько 04 год. 35 хв. не здійснював керування транспортним засобом. Він перебував разом зі своїми друзями в салоні автомобіля, який був припаркований ним ще звечора 17.05.2016 року біля готелю «Атлас Делюкс», що на пр. Шевченка, 27 в м. Львові. Коли вини перебували в салоні автомобіля повз них проїхав екіпаж патрульної поліції, який зупинився подалі з якого вийшов інспектор поліції та попросив документи у ОСОБА_1 так як ним порушено правила зупинки та автомобіль стоїть на пішохідному переході. Інспектору пояснювалося те, що автомобіль припарковано на паркові готелю «Атлас Делюкс» і порушення він не вчиняв. Після цього, інспектор сказав, що ОСОБА_1 необхідно пройти огляд на стан сп'яніння. Повідомив, що вони почали обурюватися такими діями інспектора поліції, які були незаконними, так як ОСОБА_1 не здійснював керування автомобілем, а лише перебував в салоні автомобіля. Незважаючи на зауваження, інспектор поліції їх не врахував та склав відносно ОСОБА_1 протокол за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та за порушення правил паркування.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав аналогічні за змістом пояснення та заперечив факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Заслухавши пояснення і доводи ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_6, покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, письмові пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом .
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Досліджуючи докази по справі, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом. З письмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається лише те, що їх близько 04.45 год. 18.05.2016 року було запрошено інспектором поліції для огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, в той же час вони не вказують про те, що вони бачили сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Вони лише засвідчили факт того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Досліджуючи в сукупності пояснення правопорушника ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, письмові пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вбачається, що такі є взаємоузгодженими та такими, що не підтверджують факту керування ОСОБА_1 автомобілем, а лише вказують на те, що він перебував в салоні припаркованого автомобіля.
Наведене також узгоджується із наявною в матеріалах справи Постановою про накладення адміністративного стягнення серія ЕАА № 017912 від 18.05.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення правил зупинки транспортного засобу.
Інших доказів, які б безумовно доводили факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи остаточні висновки вважаю, що в даному випадку факт перебування особи, а саме правопрушника ОСОБА_1 в автомобілі, на місці водія, не може бути доказом того, що він керував вказаним транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, а тому вважаю, що відсутня одна із обовязкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130, а саме: ознака керування, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи усе вищенаведене, а також беручи до уваги те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, вважаю, що ОСОБА_1 не вчинив адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а відтак його слід звільнити від адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в його діях, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП, щодо нього слід закрити.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо нього закрити.
Вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія серія ВХТ №328494 повернути ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено подання прокурора протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.В. Государський