Єдиний унікальний номер №440/641/16-к
Провадження №1-кс/440/195/2016
07 червня 2016 року м. Буськ
Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна, -
Старший слідчий Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140170000764 від 02.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора в підтримку даного клопотання, вивчивши додані матеріали, приходжу до висновку, що таке є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
З матеріалів клопотання вбачається, що 02 грудня 2014 року, в чергову частину Буського РВ ГУ МВС України у Львівській області з письмовою заявою звернувся в.о. директора державного підприємства «Буське лісове господарство» ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 , про те, що 28 січня 2014 року колишній директор ДП «Буський лісгосп» ОСОБА_6 , без складання договору, перерахував ФОП ОСОБА_7 кошти в сумі 41000 грн. на оплату автомобільних перевезень, однак останні виконані не були.
02 грудня 2014 року відомості по вказаному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140170000764, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Встановлено, що 27 січня 2014 року ФОП ОСОБА_7 передав ДП «Буський лісгосп» «рахунок - фактуру №1» на передоплату за транспортування лісопродукції в сумі 41000 грн. (а.с. 5-6)
Слідчим 04 травня 2016 р., на виконання ухвали Буського районного суду Львівської області від 17 травня 2016 р. про тимчасовий доступ до речей та документів, з ДП «Буський лісгосп» вилучено: оригінал рахунку фактури №1 від 27 січня 2014 р.; платіжне доручення №№ 0Q1J39691 від 25 серпня 2015 р.; платіжне доручення №10 від 28 січня 2014 р. та банківську виписку по рахунку № НОМЕР_1 .
Вищевказані документи свідчать про те, що між останнім та ФОП ОСОБА_7 проводились банківські операції по перерахунку коштів за послуги. Відповідно, ці документи є речовими доказами (постанова слідчого про визнання речовим доказом від 04.06.2016 року) (а.с. 8), оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення, зокрема є предметом, що був використаний при його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведені обставини та очевидну необхідність в арешті вище переліченого майна, як основних речових доказів у кримінальному провадженні, з метою унеможливлення їх подальшої втрати, а також забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування, вважаю, що клопотання слідчого слід задовольнити.
Керуючись вимогами ст.ст. 9,131,132,170-173, 175, 309 КПК України, суддя -
клопотання задоволити.
Накласти арешт на оригінал рахунку фактури №1 від 27 січня 2014 р.; платіжне доручення №№ 0Q1J39691 від 25 серпня 2015 р.; платіжне доручення №10 від 28 січня 2014 р. та банківську виписку по рахунку № НОМЕР_1 , шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та використання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п”яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1