21 липня 2015 року
м. Ужгород
№ 2а-4318/10/0770
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
за участю секретаря судового засідання - Приходько Т.В.
сторони у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Свою заяву заявник мотивує наступним. Так, 08 лютого 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства „Іршавське автотранспортне підприємство 12143" до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області за № 0000582350/0 від 21.09.2010 року та № 0000582350/1 від 27.10.2010 року. Визнано частково протиправними та скасовано податкові повідомлекня-рішення Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області за №0000592350/0 від 21.09.2010 року та №0000592350/1 від 27.10.2010 року в частині визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 144 770,55 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету (місцевого бюджету) на користь Публічного акціонерного товариства «Іршавське автотранспортне підприємство 12143» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (трьох) гривень 40 (сорока) копійок.
Однак, під час постановлення судом рішення у справі суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс Позивач за проведення експертизи Львівським НДІ судових експертиз. Судові витрати за проведення експертизи становлять 17309 гривень (сімнадцять тисяч триста дев'ять гривень).
Зважаючи на викладене, заявник просив суд дану заяву задовольнити повністю та ухвалити додаткову постанову у справі № 2а-4318/10/0770 про стягнення з Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства „Іршавське автотранспортне підприємство 12143" витрат на проведення судової експертизи в сумі 17309 гривень (сімнадцять тисяч триста дев'ять гривень).
Дану заяву представник заявника просив суд розгляди за його відсутності на основі наявних в матеріалах справи доказах.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв, клопотань про розгляд даної заяви за його відсутності на адресу суду не направляв, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Розглянувши подану заявником заяву про ухвалення додаткового судового рішення, а також подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги даної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 08 лютого 2013 року Закарпатським окружним адміністративним судом частково задоволено позов публічного акціонерного товариства „Іршавське автотранспортне підприємство 12143" до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області Державної податкової служби. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області за № 0000582350/0 від 21.09.2010 року та № 0000582350/1 від 27.10.2010 року. Визнано частково протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області за №0000592350/0 від 21.09.2010 року та №0000592350/1 від 27.10.2010 року в частині визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 144 770,55 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету (місцевого бюджету) на користь Публічного акціонерного товариства «Іршавське автотранспортне підприємство 12143» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (трьох) гривень 40 (сорока) копійок.
Однак, під час постановлення рішення у даній справі суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс Позивач за проведення експертизи Львівським НДІ судових експертиз. Судові витрати за проведення експертизи становить 17309 гривень (сімнадцять тисяч триста дев'ять гривень).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 168 КАС України чітко передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу було повернуто 3,40 грн. судового збору, проте не вирішено питання щодо повернення позивачу понесених судових витрат за призначення експертизи.
Відповідно до норм п.3 ч.3 ст. 87 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Згідно наданих копій платіжних доручень №1037 від 16.07.2012 року на суму 5517,00 грн., та №1115 від 02.10.2012 року на суму 11792 грн., позивачем було сплачено за проведення відповідних експертиз загальну суму у розмірі 17309 грн. судових витрат, і саме цю суму позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Факт сплати позивачем витрат за проведення вищевказаної судово-економічної експертизи в даній адміністративній справі підтверджується і супровідним листам Львівського науково дослідного інституту судових експертиз від 27.11.2012 року № 2990, який міститься в матеріалах справи (т.7, а.с. 50), згідно якого судом встановлено, що інститут також підтверджує факт оплати позивачем вартості експертизи.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави", відповідно до статей 85-88 Цивільного процесуального кодексу України, статей 91-95 Кодексу адміністративного судочинства України, затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ.
Пунктом 2 даної Постанови Кабінет Міністрів України постановив, що коли виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що витрати, пов'язані з призначенням експертизи, в будь-якому випадку компенсуються за рахунок держави.
При цьому, Державною судовою адміністрацією компенсуються лише у разі, якщо така експертиза призначається з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру.
В той час, як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, судово-економічна експертиза призначалася за клопотанням саме представника позивача, а не з ініціативи суду і оплачувалася саме позивачем у справі.
З врахуванням наведеного суд приходить до переконання, що дана заява підлягає до задоволення, оскільки згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року даний адміністративний позов було ухвалено на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, а тому згідно ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, які документально підтверджені, присуджується саме з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а не з відповідача як просить позивач, а тому дана заява підлягає до часткового задоволення.
Отже, заява Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі про повернення витрат на проведення судово-економічної експертизи підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення саме з Державного бюджету України, а не з відповідача як просить позивача, на користь Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі сплаченої та документально підтвердженої позивачем суми судових витрат за проведення експертизи з врахуванням задоволеної частини позовних вимог, що становить в даному випадку - 17309 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86,87, 94, 168 КАС України, суд,-
Заяву Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Стягнути з Державного (відповідного місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь Відкритого акціонерного товариства "Іршавське автотранспортне підприємство 12143" витрати пов'язаних з розглядом адміністративної справи 2а-4318/10/0770, а саме за проведення судово - економічної експертизи відповідно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 17309 грн., що були сплачені заявником відповідно до платіжних доручень №1037 від 16.07.2012 року на суму 5517,00 грн., та №1115 від 02.10.2012 року на суму 11792 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя
C.А. Гебеш