24 травня 2016 року 15год.17хв.Справа № 2а-7264/10/0870 СН/808/23/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Неплюєв Б.А.
відповідача: представник Морозова Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Завод "Запоріжавтоматика"
до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010 №0000702305/0/7333,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Завод "Запоріжавтоматика" (позивач - ПАТ "Завод "Запоріжавтоматика") до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010 № 0000702305/0/7333.
В ході розгляду справи допущено процесуальне правонаступництво та замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Запорізьку об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивач вважає оскаржуване повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновок акта перевірки про заниження підприємством податку на додану вартість на суму 14685 грн. ґрунтується на тому, що керівники підприємств, з якими позивач мав господарські взаємовідносини, притягувалися до кримінальної відповідальності. Інших підстав для висновку про заниження податку на додану вартість не було, не наведено жодного факту порушення законодавства позивачем. Всі висновки ДПІ ґрунтуються на припущеннях.
Всі операції з придбання товарів у ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра", ТОВ "Енжел Графікс" були реальними, за ними фактично отриманий товар, сплачені кошти. Придбані у постачальників матеріали були використані позивачем у господарській діяльності і актом перевірки це не заперечується, фактів використання їх поза межами господарської діяльності не встановлено. Суми ПДВ, включені до податкового кредиту, підтверджені складеними належним чином податковими накладними. Крім того, рішенням суду в справі № 2а-2902/10/0870 (в якій позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток по цих самих операціях) надано оцінку постанові Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 та обвинувальному висновку в кримінальній справі. А відтак, позивач просить застосувати вимоги ст. 72 КАС України.
За наведених обставин позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000702305/0/7333 від 12.04.2010 року.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає прийняте відповідачем повідомлення - рішення відносно позивача законним та обґрунтованим, оскільки в порушення вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем завищений податковий кредит та занижено податок на додану вартість в ході господарської діяльності з ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра" та ТОВ "Енжел Графікс", які виписували податкові накладні з порушенням вимог діючого законодавства, через що не можуть вважатися підтверджуючими первинними документами. Відносно засновників цих Товариств прийнята постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.09 року, згідно з якою зазначені особи були притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. ст. 205 ч. 2, 366 ч.2 КК України. Тому відповідач вважає, що виписані накладні та інші документи, а також поставки продукції цих товариств є фіктивними, і просить суд відмовити позивачу в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних мотивів та підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивача зареєстровано 20.01.1995 розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів № 107, за адресою: 69057, місто Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вулиця Адмірала Нахімова, будинок №3, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №022612, позивача взято на податковий облік в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 23.01.1995 за №03-160.
Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра", ТОВ "Енжел Графікс" за період з 01.01.2007 по 31.03.2009, за наслідками якої складено акт від 26.03.2010 № 42/23-509/00187292.
У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції крім іншого було встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період.
Таке порушення полягало у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками операцій із придбання товару у вказаних контрагентів на підставі податкових накладних, що складені з порушенням діючого законодавства.
Підставою для таких висновків слугували обставини, встановлені рішенням районного суду у кримінальній справі № 1-528/2009. Зокрема, у акті перевірки вказано, що постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10.06.2009 у кримінальній справі № 1-528/2009 було встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 діючи у складі організованої злочинної групи створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра", ТОВ "Енжел Графікс" та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов ПДВ на загальну суму 9589512,29 грн. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів.
На підставі цього акта та згідно пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державна податкова інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року за № 0000702305/0/7333 (а.с. 35, том 1), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в розмірі 22027,50 грн., в тому числі 14685,00 грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7342,50 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010 №0000702305/0/7333, отримано уповноваженим представником ПАТ "Завод "Запоріжавтоматика" 15.04.2010.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2010 №0000702305/0/7333 ПАТ "Завод "Запоріжавтоматика" звернулось до суду.
Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді, а саме 2 квартал 2007 року по 3 квартал 2008 року включав до податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з придбання у ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра" та ТОВ "Енжел Графікс" товарів промислового призначення (папір обгортковий, рідке скло, солідол, кварцеві трубки, припой, аноди цинкові, коло).
Для підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні №10802 від 01.08.2008, №50923 від 04.09.2007, №220611 від 21.06.2007, №67 від 15.04.2007, №19 від 05.04.2007, №33 від 24.04.2007, №1001-01 від 10.01.2008, №702-02 від 07.02.2008, №0402-01 від 04.02.2008, №403-03 від 04.03.2008, №204-02 від 04.04.2008, №904-01 від 21.04.2008, №2304-01 від 14.05.2008, №206-04 від 04.06.2008, №2907-02 від 29.07.2008, №108-02 від 06.08.2008, №1308-02 від 13.08.2008, №209-02 від 04.09.2008, №909-02 від 11.09.2008, №1707-01 від 17.07.2007, №0808-01 від 08.08.2007, №1712-01 від 17.12.2007, №211-01 від 05.11.2007, №211-02 від 05.11.2007, №111-01 від 01.11.2007 (а.с. 147-171, том 1).
На підтвердження розрахунків за придбаний товар надано рахунки фактури №62 від 14.05.2007, №93 від 21.06.2007, №32 від 24.04.2007, №423 від 04.09.2007, №1607-01 від 16.07.2007, №111-01 від 01.11.2007, №211-02 від 02.11.2007, №0108-01 від 01.08.2008, №909-02 від 09.08.2008, 209-02 від 02.09.2008, №1308-02 від 13.08.2008, №108-02 від 01.08.2008, №2907-02 від 29.07.2008, №2304-01 від 23.04.2008, №904-01 від 09.04.2008, №204-02 від 02.04.2008, №10802 від 01.08.2008, банківські виписки (а.с. 121,125,128,131-135, 137,139-144,146 том 1).
На підтвердження обставин щодо використання придбаних товарів в господарській діяльності позивач надав лімітно-заборні карти (а.с. 196-227 том 1).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (який регулював порядок формування податкового кредиту до 1 січня 2011 року, далі - Закон № 168-97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті 7 Закону України "Про податок на додану" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення стаття 1Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Пунктом 5 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.
За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки позивача були взаємовідносини з ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра", ТОВ "Енжел Графікс" за період з 01.01.2007 по 31.03.2009.
Суд не може дійти висновку про реальне виконання умов договорів між позивачем та ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра" та ТОВ "Енжел Графікс" зважаючи на обставини, встановлені у постанові Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у кримінальній справі № 1-528/2009, в мотивувальній частині якої було встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи у складі організованої злочинної групи, створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра", ТОВ "Енжел Графікс", та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов ПДВ на загальну суму 9589512,29 грн. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів. Цим рішенням провадження у справі закрито відповідно до Закону України "Про амністію", тобто за нереабілітуючими підставами.
Наведені обставини свідчать про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були реальними, оформлялись лише документально і були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Зазначене вище, на думку суду, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена постановою суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.
Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах від 05.03.2012 у справі 21-421а11 та від 29.03.2016 № 21-5315а15.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Щодо покликань позивача на необхідність застосування судом ст. 72 КАС України суд зазначає таке.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З названої норми видно, що доказуванню не підлягають лише встановлені судом обставини.
Водночас, відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду даної справи не виникало сумнівів щодо обставин формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра" та ТОВ "Енжел Графікс". Водночас, оцінку документам, що були підставою для формування позивачем податкового кредиту, суд вправі давати самостійно, за своїм внутрішнім переконанням. І в даному випадку суд дійшов висновку про те, що податкові накладні, виписані від імені ТОВ "Делі Консалт", ТОВ "Налєстра" та ТОВ "Енжел Графікс" (щодо посадових осіб яких кримінальну справу по ст. 205, 366 КК України (фіктивне підприємництво та службове підроблення документів) закрито за нереабілітуючими обставинами) не можуть вважатися належними документами, що дають позивачу право на формування податкового кредиту по господарських операціях з названими контрагентами.
Крім того суд зазначає, що податок на прибуток та ПДВ не тотожними. І суд в кожному випадку повинен окремо надавати оцінку документам, які були підставою для формування платником податку як валових витрат так і податкового кредиту. А тому рішення суду, в якому досліджувалася правомірність формування стороною валових витрат не є фактом, звільненим від доказування, у справі про завищення суми податкового кредиту.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010 № 0000702305/0/7333 є правомірним, підстави для його скасування, а відтак і для задоволення позову, відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька