02 червня 2016 року Справа № 803/758/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Мельника С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №0020501304, зобов'язання надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 74998 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2016 року, що виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в січні 2016 року. За результатами перевірки складено акт №1389/13-04/2820510269 від 14 квітня 2016 року, у якому зафіксовані порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за січень 2016 року на суму 74998,00 грн.
На підставі даного акта перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №0020501304, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 74998,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції на суму 37499,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Зазначає, що державна реєстрація придбаного транспортного засобу проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як за суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. Вважає, що реєстрація транспортного засобу за фізичною особою не може позбавити таку особу, як суб'єкта господарювання, права на включення суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відшкодування такої суми з Державного бюджету України.
З наведених підстав просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №0020501304 та зобов'язати надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 74998 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнав та вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вказує на те, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено завищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року на суму 74998,00 грн. внаслідок того, що позивачем до складу податкового кредиту були включені суми податку на додану вартість по придбанню автотранспортного засобу, а саме: сідельного тягача марки "DAF FT XF 105/410", який в подальшому був зареєстрований на фізичну особу ОСОБА_3
Зазначив, що до податкового кредиту фізичної особи-підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортному засобу, зареєстрованому лише на суб'єкта господарювання, а не на приватну особу, за умови використання в оподатковуваних операціях. З огляду на викладене вважає, що позивачем не підтверджено відображене у декларації за січень 2016 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 74998,00 грн., а тому фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 правомірно зменшено цю суму бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 27 квітня 2016 року №0020501304, тому просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що з 08.04.2016 року по 14.04.2016 року Луцькою ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2016 року, що виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в січні 2016 року, за результатами якої складено акт від 14 квітня 2016 року №1389/13-04/2820510269 (а.с.5-14).
Актом перевірки встановлено, крім іншого, що на порушення «а» п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 «б» ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації за січень 2016 року на суму 74998,00 грн.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №002050130424, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 74998,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 37499,00 грн. (а.с.15).
Висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2016 року на суму 74998,00 грн. ґрунтуються на тому, що у податковій звітності з ПДВ за вказаний період у складі податкового кредиту фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було неправомірно відображено ПДВ на суму 74998,00 грн., яка сформована за наслідками операції з придбання автотранспортного засобу, що зареєстрований на фізичну особу, а не на суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті..
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.4 статті 198 ПК України встановлено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно із приписами пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).
Отже, Податковий кодекс України чітко визначає, що наявність фактичної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередніх періодах є визначальною умовою для бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Положеннями пунктів 200.5, 200.7, 200.8, 200.12, 200.13, 200.14, 200.15 ПК України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом встановлено, що в ході проведення перевірки суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 на підтвердження придбання сідельного тягача (DAF FT XF 105.410) на суму 449988,00 грн. (в т.ч. ПДВ 74998,00 грн.), було надано копії: ВМД №205070000/2016/000162 від 05.01.2016 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія СХТ №736021 від 12.01.2016 року. Зазначена сума ПДВ в розмірі 74998,00 грн. була включена позивачем до податкового кредиту січня 2016 року.
Суд не погоджується з висновками Луцької ОДПІ, викладеними в акті перевірки про те, що до складу податкового кредиту фізичної особи-підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.
Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Отже, як вбачається зі змісту даної норми, транспортні засоби реєструються за їх власниками (фізичними чи юридичними особами), а реєстрація за фізичними особами-підприємцями не передбачена. Тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа-підприємець. При цьому неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.
Вказане кореспондується з нормами чинного законодавства, яке регламентує право власності фізичних осіб, уточнюючи його, та не обмежує можливості використовувати транспортні засоби у підприємницькій діяльності для реалізації прав власника.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Податковим законодавством не встановлено особливих умов для формування податкового кредиту для фізичних осіб-суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, перевірених доказами, суд дійшов висновку що підприємцем ОСОБА_3 правомірно включено до податкового кредиту за січень 2016 року суму ПДВ по придбанню сідельного тягача DAF FT XF 105.410.
У зв'язку з цим суд вважає, що викладені в акті перевірки від 14 квітня 2016 року №1389/13-04/2820510269 висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення відповідачем завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в декларації за січень 2016 року на суму 74998,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним. Таким чином адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2016 року №0020501304.
Крім того, у відповідності до пункту 200.15 ст.200 ПК України суд зобов'язує Луцьку ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 74998 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1124,87 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.05.2016 року №4796.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 27 квітня 2016 року №0020501304.
Зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок про відшкодування з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 74998 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (43026, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 1124,87 грн. (одна тисяча сто двадцять чотири гривні 87 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 07 червня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук