Справа: № 826/5256/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
30 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Оксененка О.М.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Нікітіній А.В.
за участю
представника позивача Богатирьова В.Т.
представника позивача Землянського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтех», звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13.08.2015р. №0003032204 та №0003042204.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» залишено без руху через її невідповідність ч.3 ст. 106 КАС України, а саме, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалене рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до частини 1,2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ст. 106 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Предметом оскарження у даній адміністративній справі є податкові повідомлення-рішення від 13.08.2015 №0003032204 та №0003042204, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 15 385 443,00 грн. (в тому числі штрафні санкції у сумі 5 128 481,00 грн.) та податку на прибуток на 33 852 472,5 грн. (в тому числі штрафні санкції у сумі 11 284 157,50 грн.).
Тобто позовні вимоги мають вартісну оцінку, а ,відтак, відносяться до позовних вимог майнового характеру, про що й зазначив суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надавши термін для усунення недоліків.
Апелянт наполягає, що даний спір не є майновим, проте, колегія суддів не приймає такі його доводи з огляду на наступне.
Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. № 165/11/13-12 при визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
В даному Листі Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Роз'яснення, надане Вищим адміністративним судом України листом від 18 січня 2012 року № 165/11/13-12, вичерпало свою дію із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону
№ 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», з аналізу цього підпункту вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. КАС України, на відміну від Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, не регулює питання визначення ціни позову для різних видів позовів, що заявляються до адміністративного суду.
До вирішення цього питання на законодавчому рівні запропоновано питання про розподіл вимог на майнові та немайнові вирішувати з урахуванням практики Верховного Суду України. Зокрема, в ухвалах від 13 січня 2016 року (55159722), від 15 січня 2016 року (55160036) цей суд вказав, що орган державної податкової інспекції у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою для майнового спору.
Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у у свої рішеннях у справах № К/800/10074/16, К/800/7512/16, К/800/7512/16, К/800/10066/16, К/800/14247/16.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Щодо постанови від 04.04.2016р. про арешт коштів боржника, яка була надана до суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що ця постанова не може бути підставою для скасування обґрунтованого та законного рішення суду, а може бути лише підставою для звернення до суду із заявою про відстрочення сплати чи звільнення від оплати судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала в повному обсязі складена 01 червня 2016 року.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді О.М.Оксененко
А.Б.Парінов
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Оксененко О.М.
Парінов А.Б.