26 травня 2016 року справа № 823/247/16
м. Черкаси
16 год. 45 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Орленко В.І.,
за участю секретаря - Дудки Г.О.,
представника позивача ОСОБА_1 - за договором,
представника відповідача Костюк І.Я. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_3, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та рішення щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області як суб'єкта владних повноважень, у відповідності до ст. 267 КАС України, подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 14 календарних днів з дня набрання ним законної сили.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 22.08.2014 №23-2878/14-14-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту; орієнтовний розмір земельної ділянки 1,0000 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
20 квітня 2015 року Управлінням Держземагентства у Черкаському районі погоджено розроблений проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. 12 червня 2015 року державним кадастровим реєстратором Управлінням Держземагентства у Черкаському районі Демченко О.Б. було здійснено процедуру державної реєстрації земельної ділянки, тобто відбулося визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Листом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 15.09.2015 №2634/0/300-15 позивачу відмовлено у затвердження вказаного проекту землеустрою. Позивач не погоджується з вказаним рішенням відповідача та зазначає, що відповідно до приписів ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідач зобов'язаний був затвердити поданий на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у двотижневий строк.
Єдиним способом захистити права позивача та відновити їх можна у спосіб зобов'язання відповідача затвердити відповідний проект землеустрою.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що листом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 15.09.2015 №2634/0/300-15 позивачу відмовлено у затвердження вказаного проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка площею 1,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту) відноситься до земель загального користування (згідно розпорядження Черкаської РДА від 21.10.2011 №284), які перебувають у віданні сільських, селищних, міських рад, в даному випадку у віданні Будищенської сільської ради, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи здійснюють розпорядження виключно землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Зокрема, відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Держкомстату від 05.11.1998 № 377, землі загального користування перебувають у віданні сільських, селищних, міських рад.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 22.08.2014 №23-2878/14-14-СГ надано гр. ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту; орієнтовний розмір земельної ділянки 1,0000 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Позивачем був замовлений у ФОП ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,0000 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.
20 квітня 2015 року управлінням Держземагентства у Черкаському районі видано висновок №01-11/440 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно з яким управління погоджує проект із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3.
17 червня 2015 року позивач звернулась до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0000 га в адмінмежах Будищенської сільської ради Черкаського району, для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту).
12 червня 2015 року державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області Демченко О.Б. проведено державну реєстрації земельної ділянки.
Листом Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 15.09.2015 №2634/0/300-15 позивачу відмовлено у затвердження вказаного проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка площею 1,0000 га, яка знаходиться в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту) відноситься до земель загального користування, які перебувають у віданні сільських, селищних, міських рад, в даному випадку у віданні Будищенської сільської ради, а центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи здійснюють розпорядження виключно землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Не погоджуючись з вказаним ріщенням відповідача, позивач оскаржив його до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.01.2016 позивача повідомлено про створення комісії для проведення службового розслідування (у період з 18.12.2015 по 17.02.2016).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Порядок надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства передбачений Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частина 8 статті 118 Земельного кодексу України визначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Також, статтею 15-1 Земельного кодексу України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до яких, зокрема, відноситься розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Таким чином, до компетенції ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відноситься вирішення питань щодо передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Зі змісту наданих позивачем документів, зокрема: витягу з Державного земельного кадастру на спірну земельну ділянку №ІІВ-7102455592015 від 12.06.2016, наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області від 22.08.2014 № 23-2878/14-14-СГ "Про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення документації із землеустрою", суд з'ясував, що земельна ділянка площею 1,0000 га, яку обрала ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, перебуває у державній власності та відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 14.04.2015 № 3915/01-16, спірна земельна ділянка відноситься до земель загального користування з призначенням - "сіножаті"; цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення. В розумінні ст. 22 Земельного кодексу України "сіножаті" є видом сільськогосподарських угідь, які разом з несільськогосподарськими угіддями формують цілісний комплекс земель сільськогосподарського призначення.
Суд враховує, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Отже, матеріалами адміністративної справи та встановленими обставинами підтверджується належність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено, що спірна земельна ділянка перебуває у віданні сільських, селищних, міських рад, а саме: у віданні Будищенської сільської ради. Натомість, посилання відповідача на Інструкцію з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затверджену наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377, є необґрунтованими; остання не визначає суб'єкта здійснення права власності землями загального користування сільськогосподарського призначення, і регулює інші відносини. Крім того, вказаний наказ Держкомстату втратив чинність 01.01.2016.
Отже, передача у власність спірної земельної ділянки має здійснюватись саме Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, а не Будищенською сільською радою, як це визначив відповідач в оскаржуваній відповіді від 15.09.2015 №2634/0/300-15.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій та рішення відповідача в частині відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, суд зазначає.
Вище встановлено, згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, до компетенції ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відноситься вирішення питань щодо передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 «Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Положення Земельного кодексу України надають відповідачу дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 спірної земельної ділянки є втручанням в дискреційні повноваження державного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови у затвердженні проекту відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки в адміністративних межах Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області площею 1,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати керівника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в місячний строк з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Попередити керівника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про наслідки, передбачені статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за неподання звіту про виконання постанови суду.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 82 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 31.05.2016.