1-кс/754/1135/16
Справа № 754/5321/16-к
Іменем України
18 квітня 2016 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , в присутності підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100030004524 від 17.04.2016 року, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сидоровичі, Могильовського району, Могильовської області, Республіки Білорусь, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше судимий,
Слідчим Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 18.04.2016 року подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання слідчий посилається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, оскільки 17 квітня 2016 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на загальному коридорі 6-го поверху під'їзду № 6 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел. Діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає,, за допомогою інструменту, зламав навісний замок та проник до комірки, звідки таємно викрав велосипед, вартістю 1500 гривень, що належить ОСОБА_7 , завдавши матеріальної шкоди на вказану вище суму.
18 квітня 2016 року слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
17 квітня 2016 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, та він перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий клопоче про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний, його захисник, заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, враховуючи особу підозрюваного, який не працює, не навчається, судимий, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, обставини, які зазначені підозрюваним, його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, незаконно впливати на учасників в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_4 тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважаю за необхідне визначити розмір застави у виді 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 17 червня 2016 року включно, слідчий суддя вважає за необхідне на ОСОБА_4 покласти обов'язки відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з - під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання ОСОБА_4 під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182,183,184, 193,194,196, 197, 199, 202,205, 309, 492 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто з 17 год. 40 хв. 17 квітня 2016 року.
Строк дії ухвали - 17 червня 2016 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 24360 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва: код ЄДРПОУ 02896779, банк одержувач УДКСУ у Деснянському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37317001004241.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, такі обов'язки:
-прибувати до слідчого СВ Деснянського УП НП України в м. Києві із невстановленою періодичністю;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтвердження внесення на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя -