01.06.2016 Справа № 756/2509/16-к
ун. № 756/2509/16-к
Справа № 1-кп/756/318/16
01 червня 2016 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , її представника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , (ІПН НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Могилів-Подільський, Вінницької області, громадянина України, раніше не судимого, має повну середню освіту, одружений, офіційно безробітній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 .,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, -
ОСОБА_8 23 жовтня 2015 року, близько 11 год. 00 хв., керуючи пасажирським автобусом марки “Богдан - А091”, жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по маршруту перевезення пасажирів № 6-к, по проїзній частині вул. Вишгородська, поблизу будинку № 4, у м. Києві, зі сторони вул. Фрунзе у напрямку вул. Мостицької, зупинившись на зупинці громадського транспорту “Кадр”, під час висадки пасажирів, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п.п. 1.5 та 2.3 б) ПДР України, та не вживши заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, з відкритими дверима розпочав рух, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тим самим грубо порушив п.п. 10.1 та 21.4. ПДР України. В наслідок вищеописаних подій сталося падіння пасажира ОСОБА_5 , яка в момент початку руху вказаного транспортного засобу заходила до салону.
В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди пасажир автобусу ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку експерта № 719/Е від 23.04.2015: так, під час первинно відомого звернення 23.10.2015 о 11:25 за медичною допомогою у ОСОБА_5 було виявлено таке тілесне ушкодження - закрита травма правого передпліччя: перелом діафізу правої ліктьової кістки в проксимальній третині ( зі зміщенням уламків).
Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволять стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося від ударної дії тупих твердих предметів, у строк, вказаний у описовій частині Постанови, тобто, 23.10.2015 р., внаслідок автомобільної травми - травма пасажира, під час падіння з салону автомобіля ( з упором на праву відведену руку).
Відновлення порушеної анатомічної цілісності вказаної кістки та початок відновлення порушеної функції правої руки у даному випадку потребує строк понад 21 добу (у звичайному клінічному перебігу). Відома морфологія цього тілесного ушкодження (зміщення кісткових уламків), свідчить про те, що як відновлення порушеної анатомічної цілісності зазначеної кістки так і відновлення порушеної функції правої руки у звичайному клінічному перебігу потребує строк понад 21 добу (зазвичай, мінімально обґрунтовані строки складають щонайменш 6-7 тижнів). Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, виявлене тілесне ушкодження, відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, відповідно п.п. 2.2.1/в. та 4.6 Правил.
Відповідно до висновку експерта №181/АТ від 14.04.2015 року: в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса “Богдан-А091”, д.нз. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1; 21.4; ПДР України.
1. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса “Богдан-А091”, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 21.4; ПДР України.
2. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса “Богдан-А091”, д.нз. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пунктів : 10.1; 21.4; ПДР України.
3. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, з невідповідності дій водія автобуса “Богдан-А091”, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 вимогам пунктів: 10.1; 21.4; ПДР України.
4. Під час руху ОСОБА_8 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року і введені в дію з 01.01.2002 року, зокрема пунктів:
-п. 1.5. ПДР України - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
- п. 2.3. Б) ПДР України - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
-п. 10.1. ПДР України - Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
-п. 21.4. ПДР України - Водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.
Порушення ОСОБА_10 п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1 та 21.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, позовні вимоги частково, про дату, місце, обставини і наслідки дорожньо-транспортної пригоди дав в цілому відповідні пояснення, показавши, що ОСОБА_8 23 жовтня 2015 року, близько 11 год. 00 хв., керуючи пасажирським автобусом марки “Богдан - А091”, жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по маршруту перевезення пасажирів № 6-к, по проїзній частині вул. Вишгородська, поблизу будинку № 4, у м. Києві, зі сторони вул. Фрунзе у напрямку вул. Мостицької, зупинившись на зупинці громадського транспорту “Кадр”, під час висадки пасажирів, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п.п. 1.5 та 2.3 б) ПДР України, та не вживши заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, з відкритими дверима розпочав рух, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тим самим грубо порушив п.п. 10.1 та 21.4. ПДР України. В наслідок вищеописаних подій сталося падіння пасажира ОСОБА_5 , яка в момент початку руху вказаного транспортного засобу заходила до салону.
В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди пасажир автобусу ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до висновку експерта № 719/Е від 23.04.2015: так, під час первинно відомого звернення 23.10.2015 о 11:25 за медичною допомогою у ОСОБА_5 було виявлено таке тілесне ушкодження - закрита травма правого передпліччя: перелом діафізу правої ліктьової кістки в проксимальній третині ( зі зміщенням уламків).
Допитана потерпіла ТИМОЩУК суду показала, що 23 жовтня 2015 року, близько 11 год. 00 хв. вона хотіла сісти на маршрутне таксі № 6-к, на зупинці громадського транспорту “Кадр”, що по вул. Вишгородській в м. Києві. Вона пропустила жінку, яка виходила з маршрутного таксі, потім поставила ногу на сходинкову площадку, рукою взялась за поручень, однак в цей момент водій поїхав та внаслідок цього вона впала та отримала тілесні ушкодження.
Допитаний в якості свідка громадянин ЄМЕЦЬ суду показав, що восени 2015 р., за плином часу точну дату не пам'ятає, він знаходився на зупинці громадського транспорту «Кадр», очікуючи потрібне маршрутне таксі.
Коли на зупинці зупинилось одне з маршрутних таксі, то він, повернувшись, побачив як з дверей вийшла жінка, а друга була біля маршрутного таксі. Він відвернувся, після чого почув шум, галас, а повернувшись, побачив, що жінка, яка підходила до цього маршрутного таксі, лежала на асфальті.
Водій проїхавши незначну відстань біля чотирьох метрів, зупинився, допоміг цій жінці піднятися та сісти в маршрутне таксі, після чого поїхав.
Ця подія була швидкоплинною.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю, а дії обвинуваченого, який керуючи технічно справним транспортним засобом - автобусом марки “Богдан - А091”, д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 1.5; п. 2.3 п.п «б»; п. 10.1; п. 21.4 «Правил дорожнього руху», що спричинило тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.
Потерпілою по справі громадянкою ОСОБА_5 , заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого заподіяної їй злочином матеріальної шкоди в сумі 11 000 грн., моральної шкоди в розмірі 14 000 грн.
Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково, лише в частині моральної шкоди на суму 14 000 грн.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, її представника, розглянувши матеріали провадження та заявлений позов, суд приходить до такого висновку.
Що стосується підстав цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди, то виходячи з характеру встановлених протиправних дій ОСОБА_4 , ступеня його вини у завданні тілесних ушкоджень потерпілій, глибини її фізичних і моральних страждань, тяжкості вимушених змін у її житті у зв'язку із отриманою травмою, неможливістю відновлення попереднього стану, скрутне матеріальне становище, керуючись вимогами розумності та справедливості, беручи до уваги позицію обвинуваченого, який позовні вимоги в цій частині визнав, суд вважає за необхідне на підставі ст. 23 ЦК України, положень п.9 Постанови пленуму ВС України №4 від 31.03.1995 р., задовольнити позов потерпілого в цій частині в повному обсязі, стягнувши з громадянина ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 14 000 грн.
Щодо позову потерпілої про стягнення заподіяних матеріальних збитків, заявлених у вище вказаних розмірах, пов'язаних із лікуванням, то беручи до уваги, що потерпілою визначено розмір матеріальної шкоди, яка їй завдана саме діями обвинуваченого внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості та понесених витрат по їх лікуванню, тобто встановлену судом наявність причинно-наслідкового зв'язку між тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості та підтвердженими чеками на їх лікування, відповідно суд вважає необхідним позов про стягнення матеріальної шкоди з ПАСІЧНИКА задовольнити частково, на суму 10 742 грн. 71 коп., відмовивши на суму 257 грн. 29 коп.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він по місцю проживання, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд, у відповідності до вимог ст.66 КК України, визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , під час розгляду справи, у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне у даному конкретному випадку призначити ОСОБА_11 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім за наведених вище обставин для виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Враховуючи обставини конкретної справи, те, що ОСОБА_8 щиро кається у вчиненому, має хвору дружину, вибачився перед потерпілою і остання прийняла його вибачення, його поведінка під час досудового розслідування та в суді свідчить про те, що ПАСІЧНИК не є особою, що стала на злочинний шлях, дав негативну оцінку своїм діям, враховуючи позицію потерпілої, яка не наполягала на більш суворому покаранні для обвинуваченого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У той же час, беручи до уваги все вказане вище в своїй сукупності, суд на час розгляду справи не вважає за необхідне позбавити ОСОБА_4 права керувати транспортирними засобами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 349, 366-368, 369, 370-371, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , про стягнення с засудженого ОСОБА_4 заподіяної злочином матеріальної шкоди задовольнити частково, на суму 10 742 грн. 71 коп., відмовивши на суму 257 грн. 29 коп., позов в частині моральної шкоди задовольнити повністю на суму 14 000 грн. стягнувши з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 10 742 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 14 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судові витрати по справі, пов'язані з проведенням судової авто-технічної експертизи в розмірі 921 грн. 60 коп. - стягнути з засудженого ОСОБА_12 в доход держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1