Спр ава № 2-а- 5264 2009р.
15 квітня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. , при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Білій Церкві про визнання відмови у виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” та зобов”язання вчинити певні дії;
Позивач ОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов до Управління ПФУ в Білоцерківському Київської області про зобов”язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 -2008 роки в розмірі 3593 грн. за 2006-2008р.р., посилаючись на те, що він народився 20.12.1935 року і згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Зазначеним законом передбачено виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач протягом 2006-2007 років не здійснював виплату вказаної допомоги, а в 2008р. здійснював у значно меншому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що Конституційний Суд України рішенням №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.” п.12. ст. 71, в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, просив суд позов задовольнити та зобов”язати відповідача нарахувати недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006- 2008 рік в сумі 3593 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позов.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 дійсно перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Біла Церква, де отримує пенсію за віком.
Позивач дійсно має статус - дитини війни, оскільки станом на 1945 рік не досяг 18-ти років.
В судовому засіданні також було встановлено, що пенсія позивача виплачується з врахуванням підвищення, передбаченого ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджено письмовими запереченнями на позов та не заперечував позивач.
Відповідно до ст. 6 вищезазначеного закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дійсно рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнане таким, що не відповідає Конституції України ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Відповідно доч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути застосований виключно для розрахунку розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Але, суд виходить з того, що мінімальний розмір пенсії за віком іншими законодавчими актами не регулюється, а тому, суд вважає, що пенсія позивачки, повинна підвищуватися на 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і повинна визначатися у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд також виходить з того, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р.” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01.01.2008р.- 470грн., з 01.04.2008р. - 481грн., з 01.07.2008р. - 482грн., з 1.10.2008р.-498грн.
Таким чином, на думку суду, відповідач зобов”язаний діяти саме в межах приписів Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р.”
Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності законодавчого порядку для визначення величини мінімальної пенсії за віком, що підлягає до обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлений статус “діти війни”, тобто механізму реалізації положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Також суд враховує і рішення Конституційного Суду України від 27.11.2008р. № 26-рп, згідно з яким законом України про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, а при прийнятті бюджету держави необхідно додержуватися забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
При цьому, суд враховує, що рішення Конституційного суду України є обов”язковим до виконання на території України, остаточним. Закон України “Про соціальний захист дітей війни” визначає, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. А згідно з Конституцією України передбачено, - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Але, при цьому суд вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом своїх прав по нарахуванню підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 р.р., оскільки ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду за захистом своїх прав встановлений строк 1 рік.
Тобто, позовні вимоги щодо зобов”язання нарахування підвищення до пенсії позивача за 2006р.,2007р. є такими, що подані за межами строку позовної давності, а тому до задоволення не підлягають, з підстав ст. 100 цього кодексу, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна сторона.
В письмових запереченням відповідач зазначив, що позивач пропустив строки звернення до суду.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання відмови Управління ПФУ у м. Білій Церкві Київській області у нарахуванні та виплаті пенсії позивача підвищеної на 30% як дитині війни за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. протиправною та зобов”язання вчинити певні дії - підлягає до задоволення, а в частині позовних вимог , які пов”язані з зобов”язанням нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням підвищення на 30% за 2006р.,2007р. до задоволення не підлягають.
До сплати підлягає сума за період з січня по грудень 2008р. : (5295х30:100)=1588,5 - ( 47х12=564) = 1024,5грн.
Керуючись ст.ст. 6,9,17, 99,100,158-163, 167,185,186 КАС України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління ПФУ у м. Білій Церкві Київської області нарахуванні та виплаті позивачу пенсії за віком, підвищеної на 30%, як дитині війни за період з 01.01. 2008р. по 31.12.2008р. - протиправною та зобов”язати вчинити дії по перерахунку та виплаті йому 1024,5 грн.
В задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплаті перерахунку пенсії позивача, як дитині війни, за 2006р.,2007р. - відмовити.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: