83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
21.04.09 р. Справа № 19/81пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі Шикуті О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явились
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області
до відповідача СПД ОСОБА_2, м. Макіївка Донецької області
про розірвання договору поставки від 15.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем; стягнення з відповідача сплачених позивачем грошових коштів за виготовлення та постачання шафи-купе, в кількості 1 шт., і фасадів, у кількості 4 шт., в розмірі 2 510,00 грн.; стягнення з Відповідача пені в розмірі 3% за кожний день прострочення виконання роботи, з 01.11.08 р. та до оголошення рішення.
ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області звернулась до Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області з позовною заявою до СПД ОСОБА_2, м. Макіївка Донецької області про розірвання договору поставки від 15.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем; стягнення з відповідача сплачених позивачем грошових коштів за виготовлення та постачання шафи-купе, в кількості 1 шт., і фасадів, у кількості 4 шт., в розмірі 2 510,00 грн.; стягнення з відповідача пені в розмірі 3% за кожний день прострочення виконання роботи, з 01.11.08 р. та до оголошення рішення.
Ухвалою Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області від 16.03.2009 р. вищевказаний позов передано за підсудністю до господарського суду Донецької області, з посиланням на те, що з договору поставки, що долучений до позову вбачається, що усі спори, які відносяться до умов даного договору, розглядаються Господарським судом.
Господарським судом Донецької області порушено провадження у справі № 19/81пд.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки № б/н від 15.10.2008 р., докази оплати товару, невиконання СПД ОСОБА_3 прийнятих на себе зобов”язань по виготовленню шафи та фасадів, Закон України “Про захист прав споживачів”. Позивач зазначає, що 15.10.2008 р. між ОСОБА_1 (Покупець) та СПД ОСОБА_2 (Постачальник) було укладено договір поставки № б/н, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язався поставити у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товари: шкаф купе -1 шт., фасади - 4 шт. , а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму відповідно до умов цього Договору.
Загальна сума Договору складає: 3 340,00 грн. Передплата 75 %: 2 510,00 грн., залишок 830,00 грн. Оплата здійснюється Покупцем на підставі Договору та рахунку, наданого Постачальником.
Позивач наполягає, що виконав прийняті на себе зобов”язання, сплативши передплату у розмірі 75 % від загальної ціни: 2 510,00 грн., про що свідчить товарний чек № б/н від 14.10.2008 р. Однак, СПД ОСОБА_2 до теперішнього часу взяті на себе зобов'язання, не виконала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою від 31.03.2009 р. позивача, ОСОБА_1, було зобов”язано надати докази реєстрації в якості суб”єкта підприємницької діяльності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що не є суб”єктом підприємницької діяльності, а працює поваром. Шафу та фасади замовляла - для особистих потреб.
Вивчивши договір поставки від 15.10.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та суб”єктом підприємницькою діяльністю ОСОБА_4, яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_1, судом встановлено, що пунктом 12.4 Договору сторони зазначили, що усі суперечки, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, передаються для остаточного врегулювання на розгляд Господарського суду за місцем знаходження відповідача.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій України” суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом ( ст. 6 Закону України “Про судоустрій”).
Відповідно до приписів частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Як встановлено у ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).
Фізичні особи, що не є суб”єктами підприємницької діяльності, можуть звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
За приписами ст.21 Господарського процесуального кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами, можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього ж кодексу.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Громадянин визнається суб”єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи, відповідно до ст. 58 цього кодексу (ст. 128 Господарського кодексу України).
Як зазначено вище, ОСОБА_1, не є суб'єктом підприємницької діяльності, а виступає як споживач.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”, споживачем визнається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином склад осіб даного спору не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів.
Господарсько-договірними зобов”язаннями є майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і не господарюючими суб”єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів ( п. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
Спірні правовідносини, що склалися між СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів”, відповідно до ст. 18 якого продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Пункт 12.4 Договору поставки від 15.10.2008 р., що укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_3, включений до договору з порушенням приписів господарського процесуального кодексу України.
Чинне законодавство України не надає сторонам за договором права змінювати підвідомчість або підсудність судових спорів - за угодою сторін.
Відповідно до ст.22 Закону України “Про захист прав споживачів” захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (стаття 110 Цивільного процесуального кодексу України)
Враховуючи вищевикладене, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє справдження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Отже, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, п. 1 ст. 80, 86, 87 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1, м. Макіївка Донецької області до СПД ОСОБА_2, м. Макіївка Донецької області про розірвання договору поставки від 15.10.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем; стягнення з відповідача сплачених позивачем грошових коштів за виготовлення та постачання шафи-купе, в кількості 1 шт., і фасадів, у кількості 4 шт., в розмірі 2 510,00 грн.; стягнення з Відповідача пені в розмірі 3% за кожний день прострочення виконання роботи, з 01.11.08 р. та до оголошення рішення.
Суддя
Надруковано 3 екз.:
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу .