Справа № 2а-14
2008 р.
Іменем України
17.03.2008 року м. Козятин
В складі головуючого - судді Городівського А.А.
при секретарі Бдащук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту Козятинської міської ради Вінницької області про стягнення недоплачених сум щорічної разової допомоги , -
Позивачка звернувся в суд з позовом до управління праці і соціального захисту населення Козятинської міської ради Вінницької області про стягнення на її користь недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня, як учаснику війни, передбаченої ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2004, 2005, 2006 роки в сумі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 35 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала в позовній заяві, що згідно чинного законодавства України він є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 13.12.1999 року.
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» її щорічно, до 5 травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, але всупереч вказаній нормі Закону та ч.3 ст. 22 Конституції України, вказана грошова допомога йому виплачувалась с неповному обсязі. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на 2004, 2005, 2006 роки йому було виплачено управлінням праці і соціального захисту населення Козятинської міської ради Вінницької області відповідно за 2004р. -0 гривень, 2005р.- 50 грн., 2006 р. -50 гривень.
Мінімальна пенсія за віком складала: в 2004 році - 92 грн. 45 коп., в 2005 році - 332грн., 2006 році -359 грн.
Таким чином відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суми вищевказаної допомоги мала складати: в 2004 році - 277 грн. 35 коп. , в 2005 році -996 грн., в 2006 році -1077 грн..
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримав, підтвердив в своїх поясненнях обставини, що зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Пояснивши, що відповідно положення Бюджетного кодексу України, відповідно до яких бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, і будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення. Законами України «Про Державний бюджет України» на вказані роки було визначено розмір вищевказаної разової допомоги і в таких розмірах ця допомога позивачеві була виплачена. А так, як управління праці і соціального захисту населення не встановлює розмірів вказаної допомоги, а виконує функції по її виплаті, то просять в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, стягнувши недоплачену щорічну допомогу за 2005, 2006 роки, оскільки в 2004 році вказана допомога не передбачалася Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.12.1999 року, позивачка с учасником війни, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Така допомога позивачу в 2005, 2006 роках виплачувалась, але в значно менших розмірах. А саме, управлінням праці і соціального захисту населення Козятинської міської ради Вінницької області було виплачено: в 2004 році - 0 гривень, в 2005 році -50 гривень, 2006 році-50 гривень, що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення.
Проте, згідно чинного законодавства України мінімальна пенсія за віком складала: в 2005 році - 332 грн., 2006 році -359 грн.
Отже, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір вищевказаної допомоги мав складати відповідно; в 2005 році 332x3= 996 гривень, в2006 році 359x3= 1077 гривень.
Таким чином, всупереч положенням ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу було не доплачено в 2005 році - 946 грн. 00 коп. (996 гривень - 50 грн. '), в 2006 році 1027 гривень ( 1077 гривень -50 гривень), а всього недоплачено 1973 (одну тисяча дев'ятсот сімдесят три) гривні.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
А тому, посилання представника відповідача на те, що розмір вищевказаної одноразової допомоги, право на отримання якої має позивач, був визначений ЗУ « Про Державний бюджет України» на вищевказані роки, хоча і є обгрунтованим, але ця обставина не є підставою для виплати позивачу вищевказаної одноразової допомоги в розмірах, що встановлені Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005, 2006 роки, оскільки на підставі ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, і закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії і звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України.
Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин
За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, враховуючи, що виплата грошової допомоги в 2005, 2006 роках відбулася до 5 травня 2005, 2006 роках, позивач про порушення свого права на отримання такої допомоги за 2005, 2006 роки дізнався відповідно до набрання чинності КАС України - в період дії норм Цивільного кодексу України, якими встановлено трьохрічний строк позовної давності, в межах якого позивач і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, невиплатою позивачеві вищевказаної одноразової допомоги в розмірі передбаченому спеціальним Законом України, порушено його право, яке підлягає захисту відповідно до ст. 2 КАС України.
З метою захисту порушеного права позивача, з відповідача на його користь необхідно стягнути суму недоплаченої йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 роки, яка складає 1973 (одну тисяча дев'ятсот сімдесят три) гривні.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8.9, 10, 11, 12, 17, 18.19, 23, 69, 70, 71, 104, 158, 160, 161-163 КАС України, ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суд, -
Позовні вимоги позивачки задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Козятинської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти разової щорічної допомоги за 2005, 2006 роки в сумі 1973 (одну тисяча дев'ятсот сімдесят три) гривні.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Козятинський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
В разі подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі такої заяви.