Справа 2-1151/09
іменем України
15 червня 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі головуючого судді Шрамка Р.Т.
при секретарі Панилик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на майно Суд , -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на майно. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, згідно довіреності посвідченої державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори від 06.02.09р. серії ВМВ №981210 пояснила, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4, який помер 01 квітня 2008р. До смерті ОСОБА_4 постійно проживав разом з позивачем Чабан.С.С у будинку за адресою м. Стрий, вул. Л.Українки. 73.
Після смерті ОСОБА_4, а саме у січні 2009р. позивачу випадково стало відомо, що ОСОБА_4 25 березня 2008р. зробив заповіт, за яким усе своє майно заповів ОСОБА_2. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу за реєстровим № 420. В подальшому, на підставі цього заповіту державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 1313/2008р. та видано на ім'я відповідача два свідоцтва про право на спадщину за заповітом:
1) свідоцтво від 28.10.2008р. на житловий будинок із належними до нього господарськими спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 73 у м. Стрию. розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м. Вартість цього майна 74394 грн.:
2) свідоцтво від 28.10.2008р. на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована на території м. Стрия Стрийської міської ради, по вул. Л.Українки, 73 та передана для обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер: 4611200000:02:010:0020. Вартість цього спадкового майна 81200 грн.
Спадкодавець ОСОБА_4 на момент смерті мав 82 роки, мав тяжкі хронічні захворювання, у зв'язку з якими ще в 1996 році був визнаний інвалідом І групи, що вбачається з посвідчення серії Б № 20944, виданого Стрийським міським відділом соціального забезпечення.
Із тексту заповіту від 25.03.2008р. вбачається, що покійний ОСОБА_4 на момент посвідчення заповіту був сліпий, не міг ознайомитися із текстом заповіту та підписати його. У зв'язку із цим заповіт читався йому вголос. Однак ОСОБА_4 мав істотні вади слуху і не міг сприймати текст, який читається вголос.
Слід врахувати й те, що заповідач помер через 5 днів після складення заповіту, а отже 25.03.2008р. вже перебував у вкрай незадовільному стані.
За таких обставин заповіт, посвідчений 25.03.2008р., не відображає дійсної волі заповідача.
Два свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2008р. були видані відповідачеві на підставі заповіту від 25.03.2008р. Оскільки заповіт не відповідає вимогам закону, то у разі визнання його недійсним особа, зазначена в ньому - ОСОБА_2, не мас право на спадкування.
Незалежно від вирішення судом питання про дійсність заповіту, недійсність свідоцтв про право на спадщину від 28.10.2008р. зумовлена також і тим, що не враховано право позивача на обов'язкову частку у спадщині та право на частку в майні подружжя.
Будинок і земельна ділянка по вул. Л.Українки, 73 у м. Стрию були набуті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за час шлюбу, на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Стрийською державною нотаріальною конторою 15.02.1957р. за № 902 та акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 15.04.1961р. Зазначене майно вважається їх спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_4 спадщина відкрилася лише на ? частину цього майна, що відповідає частці спадкодавця у спільній власності. Видача спадщини на все майно призвело до переходу до відповідача ОСОБА_2 майна, яке не входить до спадкової маси, і позбавило позивача права власності на її частку у спільному майні подружжя.
Таким чином, при видачі свідоцтва про право на спадщину були допущені порушення, зумовлені як недійсністю заповіту, так і недотриманням права власності та права позивачки на обов'язкову частку. За таких обставин свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 28.10.2008р. повинні бути визнані недійсними.
Єдиним спадкоємцем першої черги ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4, живе там і на теперішній час, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. ОСОБА_1. як спадкоємець, є власником спадкового майна: будинку та земельної ділянки по вул. Л.України. 73 у місті Стрию, а тому просить позовні вимоги повністю задоволити.
Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав та просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.
Суд заслухавши пояснення сторін вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ч. 2 ст. 1257 Цивільного кодексу України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Відповідно до ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане.не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у спільній сумісній власності спадкується на
загальних засадах
Відповідно до ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно з роз'ясненням Верховного Суду України у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 відповідно до статті 1301 ЦК України іншими підставами визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4, згідно свідоцтва про одруження виданого Стрийським ЗАГСом Дрогобицької області від 14.10.1950р. серії ЯР №519247, який помер 01 квітня 2008р. До смерті ОСОБА_4 постійно проживав разом з позивачем ОСОБА_1С у будинку за адресою м. Стрий, вул. Л.Українки, 73 згідно довідки виданої КП „Надія” від 26.02.09р. за №3453.
Після смерті ОСОБА_4, а саме у січні 2009р. позивачу випадково стало відомо, що ОСОБА_4 25 березня 2008р. зробив заповіт, за яким усе своє майно заповів ОСОБА_2. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу за реєстровим № 420 серії ВКІ №754053.
На підставі цього заповіту державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 1313/2008р. та видано на ім'я відповідача два свідоцтва про право на спадщину за заповітом:
1) свідоцтво від 28.10.2008р. на житловий будинок із належними до нього господарськими спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 73 у м. Стрию. розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м. Вартість цього майна згідно довідки виданої Стрийським МБТІ від 31.03.09р. за №821 станом на 30.03.09р. становить 74394 (сімдесят чотири тисячі триста дев'яносто чотири) грн.:
2) свідоцтво від 28.10.2008р. на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована на території м. Стрия Стрийської міської ради, по вул. Л.Українки, 73 та передана для обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер: 4611200000:02:010:0020. Вартість цього спадкового майна згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.04.09р. за №380 станом на 01.04.09р. становить 81200 (вісімдесят одна тисяча двісті) грн.
Спадкодавець ОСОБА_4 на момент смерті мав 82 роки, мав тяжкі хронічні захворювання, у зв'язку з якими ще в 1996 році був визнаний інвалідом І групи, що вбачається з посвідчення серії Б № 20944, виданого Стрийським міським відділом соціального забезпечення.
Із тексту заповіту від 25.03.2008р. вбачається, що покійний ОСОБА_4 на момент посвідчення заповіту був сліпий, не міг ознайомитися із текстом заповіту та підписати його. У зв'язку із цим заповіт читався йому вголос. Однак ОСОБА_4 мав істотні вади слуху і не міг сприймати текст, який читається вголос.
Слід врахувати й те, що заповідач помер через 5 днів після складення заповіту, а отже 25.03.2008р. вже перебував у вкрай незадовільному стані.
За таких обставин заповіт, посвідчений 25.03.2008р., не відображає дійсної волі заповідача.
Будинок і земельна ділянка по вул. Л.Українки, 73 у м. Стрию були набуті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за час шлюбу, на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Стрийською державною нотаріальною конторою 15.02.1957р. за № 902 та акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 15.04.1961р. Зазначене майно вважається їх спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_4 спадщина відкрилася лише на ? частину цього майна, що відповідає частці спадкодавця у спільній власності. Видача спадщини на все майно призвело до переходу до відповідача ОСОБА_2 майна, яке не входить до спадкової маси, і позбавило позивача права власності на її частку у спільному майні подружжя.
Таким чином, при видачі свідоцтва про право на спадщину були допущені порушення, зумовлені як недійсністю заповіту, так і недотриманням права власності та права позивача на обов'язкову частку. Єдиним спадкоємцем першої черги ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_1.
Позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_4, живе там і на теперішній час, а тому вважається такою, що прийняла спадщину. ОСОБА_1. як спадкоємець, є власником спадкового майна: будинку та земельної ділянки по вул. Л.України. 73 у місті Стрию, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 1226, 1241, 1257 ч.2, 1261, 1268, 1301 ЦК України, роз'яснення Верховного Суду України у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 відповідно до статті 1301 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задоволити. Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідченого 25.03.08р. ОСОБА_6 приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу за реєстровим №420.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.10.08р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори за реєстровим №7176 ОСОБА_2 на житловий будинок із належним до нього господарськими спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 73 в м. Стрий, розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 28.10.08р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори за реєстровим №7174 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована по вул. Лесі Українки, 73 та передана для обслуговування житлового будинку.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із належним до нього господарськими спорудами, що знаходиться по вул. Лесі Українки, 73 в м. Стрий, розташований на земельній ділянці площею 0.1000га, яка розташована по вул. Лесі Українки, 73 та передана для обслуговування житлового будинку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Стрийського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шрамко Р.Т.