2a-407/2008 p.
21 квітня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
головуючого судді Пархоменко О.В.,
при секретарі Максименко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС та являється інвалідом II групи. Згідно ч.4 ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Однак, , за 2003-2007 роки він отримав цю допомогу значно нижчу ніж це передбачено зазначеною вище нормою. Вказує, що Ірпінське УПСЗН відмовило йому в перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення.
Позивач просить стягнути з Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення на його користь недоплачені суми грошової допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки в розмірі 7 890 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у відсутність їх представника та надав письмові заперечення, в яких вказує, що ОСОБА_1 являється інвалідом II групи і через управління праці та соцзахисту населення отримує щорічну допомогу на оздоровлення. Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року встановлено такі розмірі щорічної допомоги на оздоровлення для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інвалідам І та II групи - 26, 70 грн.; інвалідам III групи - 21, 50 грн., дітям-інвалідам - 21, 50 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії-26, 70 грн., З категорії - 15, 70 грн., евакуйованим із зони відчуження у 1986 році -15, 70 грн. Постановою № 562 від 12.07.2005 року Кабінет Міністрів України встановив нові розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме : інвалідам І та II групи - 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - 100 грн., інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС З категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - 75 грн. Відповідно до ст. 62 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" роз'яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Відповідно до ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам II групи має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Відповідно до п.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України за 2003-2005 роки ОСОБА_1 пропустив річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав. На 2006 рік пунктом 37 статті 77 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія частини 4 статті 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . Тому в 2006 році ОСОБА_1 допомога в розмірі 120, 0 грн. нарахована та виплачена 18.08.2006 року, за 2007 рік - допомога в розмірі 120, 0 грн. нарахована та виплачена 30.04.2007 року. Враховуючи те, що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах, встановлених Законом України " Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вважає, що відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі, зазначеному у позовній заяві.
В зв'язку із цим суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом II групи. Позивачу за 2003-2004 роки відповідачем щорічно виплачувалась допомога на оздоровлення в сумі 26, 70 грн., за 2005-2007 роки відповідачем щорічно виплачувалася зазначена допомога в розмірі 120 грн. відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562.
В судовому засіданні встановлено, що позивач 17.01.2008 року звертався до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому допомоги на оздоровлення, однак відповідач своїм листом від 15.02.2008 року № 1090-Н відмовив у перерахунку та виплаті.
У відповідності до ч.4 та ч.7 ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам II групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч.3 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році у фіксованому розмірі 100 грн., тобто меншому ніж встановлено законом, порушує права позивача, в зв'язку із чим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати такі дії відповідача протиправними як такі, що суперечать вимогам ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Враховуючи, що така виплата вираховується, керуючись розміром мінімальної заробітної плати на момент виплати такої допомоги /тобто станом на 30.04.2007 року 420, 00грн./ суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1 980 грн. / 5 х 420-120=1 980 грн./
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період за 2003-2005 роки не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача можливості пред'явити позов до суду з 2003 року, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, суд відмовляє в позові в частині стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача недоплачених сум допомоги на оздоровлення за 2006 рік, то суд відмовляє в цій частині, керуючись п. 37 ст. 77 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік", згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч.4 ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і дана норма не скасована і не визнана неконституційною, а тому підлягає до застосування.
Суд вважає, що доводи відповідача про необхідність застосування постанов Кабінету Міністрів України для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення не ґрунтуються на вимогах закону і суперечать ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 всупереч Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину кратну мінімальній заробітній платі, встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі.
Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами, а також враховуючи, що згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту, при вирішенні даного спору має
застосовуватися ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 83 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік", якою встановлено розміри мінімального заробітку на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення у 2006 році.
На підставі викладеного та ст.ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 77 Закону України " Про Державний бюджет України на 2006 рік", керуючись ст. ст. 2, 4, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Ірпінського Управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1 980 грн. / одна тисяча дев'ятсот вісімдесят гривен/.
В решті частині позову відмовити.
Стягнути з Ірпінського управління праці та соціального захисту населення на користь держави судовий збір у розмірі 19 грн. 80 коп.
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через
Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів із
послідуючою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.