Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" березня 2009 р. Справа № 37/261-08
вх. № 9021/4-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 8360 від 02.12.2008 р.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 21166,68 грн.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідач) в якій просила суд:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 16448,50 грн.;
- розірвати договір № 1 від 31.03.2008 р., укладений між сторонами;
- виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 із нежитлових приміщень цокольного поверху № 27-1, № 27-2 в літ. “А-5” по АДРЕСА_3, які вона займає на підставі договору № 1 від 31.03.2008 р. та акту приймання передачі об'єкту оренди від 31.03.2008 р.
В обґрунтування позову позивач вказував на те, що відповідачем не належним чином виконувались свої обов'язки щодо своєчасної сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р., а саме орендна плата вносилася відповідачем з простроченням, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16448,50 грн.
Господарським судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Потім, господарським судом було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим справа розглядається з її урахуванням.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21166,68 грн., оскільки позивачем було подано заяву із заявленою ціною позову 16448,50 грн., а за час розгляду справи в господарському суді у відповідача ФОП ОСОБА_2, окрім існуючої заборгованості виникла, також, заборгованість до 19 січня 2009 р.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 16.02.2009 р. за вх. № 4435, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи.
У наданому відзиві відповідач вказує на те, що вимоги позивача про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, не підлягають судовому розгляду, оскільки договір оренди №1 від 31.03.2008 р. вже розірвано та відповідач звільнив приміщення позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, про що свідчить акт приймання - передачі приміщення від 19.01.2009 р. Також, відповідач вказує на те, що за час користування спірним приміщенням були встановлені такі невід'ємні покращення технічного та технологічного стану приміщення: були змонтовані та підключені - сигналізація, вартістю 4595,00 грн.; провідний Інтернет - вартістю 150,00 грн., міський телефонний номер (опціон) вартістю 880,00 грн.; додаткове освітлення всередині офісу вартістю 527,00 грн.; зовнішнє освітлення вартістю 320,00 грн., зовнішній рекламний щит вартістю 870,00 грн. Крім того, відповідач вказував на те, що у березні 2008 року, власник приміщення ОСОБА_4, за два місяці до закінчення дії договору суборенди, продав приміщення позивачці, яка безапеляційно, в односторонньому порядку, розуміючи, що мною вже залучені великі кошти на розвиток бізнесу, підвищила вартість оренди до 27,25 доларів за один кв.м., що в сумі складає 1000,075 доларів на місяць. 06 червня 2008 року контрагентом відповідача тур оператором «Слобода Тур», в особі директора Аліабет Джихат, був зірване рейс до Єгипту м. Таба, що нанесло збитки у розмірі 14076,00 грн., оскільки ці гроші були повернені мною особисто клієнтам. Ще відповідачем вказувалося, що в результаті економічній кризі, наслідком якої стала повна відсутність клієнтів у відповідача, з одного боку, та постійного морального тиску і погроз вигнати мене з приміщення з позивачки, з іншого боку, відповідачка захворіла та була госпіталізована до клініки Харківського науково-дослідного інституту неврології та психіатрії, де знаходилася на лікуванні з 04.12.2008 року по 15.01.2009 року. За таких обставин відповідач вказував на те, що усі перелічені негативні обставини, що вплили на господарську діяльність відповідача в туристичних послуг, мають раптовий, такий, що не залежить від нього характер, та перешкоджали виконанню зобов'язань по договору оренди № 1 від 31.03.2008 року, та вони не залежали від волевиявлення відповідача, тобто, ці обставини повинні звільнити відповідача від відповідальності за невиконання умов розділу «4» договору оренди № 1 від 31.03.2008 року відповідно до ч.1 ст. 205 ГК України та ч.1 ст. 607 ЦК України.
У судовому засіданні призначеному на 17.02.2009 р. було оголошено перерву до 23.02.2009 р. о 10:30 год.
Позивач, через канцелярію господарського суду 20.02.2009 р. за вх. № 5016, надав пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні призначеному на 23.02.2009 р. було оголошено перерву до 02.03.2009 р. о 17:00 год. , у зв'язку з необхідністю підготовлення повного тексту рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:
28.04.2007 р. між ФОП ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір суборенди приміщення згідно якого відповідачу було передано в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 36,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3, з метою розташування офісу та виставочного залу.
27.05.2007 р. між ФОП ОСОБА_4 та відповідачем було складено акт приймання - здачі вищевказаного нежитлового приміщення.
Господарським судом встановлено, що відповідно до витягу КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18050109 від 11.03.2008 року, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності нежитлові приміщення цокольного поверху № 27-1, 27-2 площею 36,7 кв.м. в літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Єсеніна, 1.
31 березня 2008 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № 1 оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до умов договору 31.03.2008 року відповідачу за актом приймання - передачі об'єкта оренди було передано в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 36,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3. У даному акті вказувалося, що приміщення здано в експлуатацію у 2007 році, воно обладнано електропостачанням, теплопостачанням, телефоном, Інтернетом. У приміщені все нове та знаходиться у ідеальному стані, доступ в об'єкт оренди орендарю забезпечено шляхом передання необхідного комплекту ключей.
Пунктом 2.1. договору було встановлено строк оренди з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. включно.
Згідно з п. 4.1. сторони встановили, що орендна плата за користування об'єктом оренди складає 5050,00 грн. із рахунку (27,25 доларів США) за 1 кв.м. Оплата здійснюється в гривнях.
Пунктом 4.2. договору було встановлено, що орендна плата здійснюється орендарем авансом за 1 місяць наперед у національній валюті України - гривні із розрахунку курсу НБУ на день оплати.
У відповідності до пункту 6.2 договору, орендна плата повинна була перераховуватися відповідачем своєчасно і у повному обсязі, орендар повинен був проводити за свій рахунок та за згодою з орендодавцем профілактичне обслуговування та ремонт об'єкта оренди, не проводити без письмової згоди з орендодавцем перепланування переобладнання об'єкта оренди.
19 січня 2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору оренди нежитлового приміщення до 31.03.2008 р. Згідно умов додаткової угоди сторони домовилися про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 з 20.01.2009 р. Згідно акту приймання - передачі приміщення до договору оренди від 31.03.2008 р. приміщення були повернуті орендодавцю (позивачу) 19.01.2009 р.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час підписання додаткової угоди та акту приймання - передачі між сторонами не здійснювалися остаточні розрахунки за оренду приміщення відповідно до умов договору оренди.
Дослідивши розрахунок заборгованості з орендної плати станом на 19.01.2009 р. господарським судом було встановлено, що відповідачем орендна плата за договором сплачувалася з порушенням умов договору оренди (п.4.1, п.4.2 договору оренди) та взагалі не сплачувалася відповідачем за вересень, жовтень, грудень 2008 р. та за 19 днів січня 2009 р.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р. складає 21166,68 грн.
Щодо посилання відповідача на зарахування вартості витрат на поліпшення речі (орендованого нежитлового приміщення) в рахунок плати з користування річчю, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що із наданих відповідачем копій документів вбачається, що всі поліпшення орендованого майна були здійснені відповідачем в період дії попереднього договору суборенди нежитлових приміщень по АДРЕСА_3, який було укладено раніше ніж договір оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р., у зв'язку з чим вони не можуть стосуватися правовідносин за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р., укладеним між сторонами. Також, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу згоди на поліпшення орендованого майна за вищевказаним договором.
Посилання відповідача на те, що дії контрагента тур оператора «Слобода Тур», економічна ситуація в Державі та знаходження відповідача на лікуванні є такими обставинами, яки би звільняли його від зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р. на підставі ч.1. ст. 607 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 205 ГК України, господарським судом не можуть бути прийняти до уваги, оскільки згідно ч.1 ст. 607 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 205 ГК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено те, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч.1. ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до ч. 5 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що відповідачем були порушені умови договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 31.03.2008 р. щодо несплати відповідачем орендної плати у встановленому розмірі та у встановлені строки, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату у сумі 21166,68 грн. є обґрунтованими та вони підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 211,67 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 607, 625, 626, 629, 759, 763, 778 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємцяОСОБА_2 (61022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, р/р НОМЕР_3 ХФ АКБ Правекс Банк, МФО 350493) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61103, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про розрахункові рахунки, дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) - заборгованість у сумі 21166,68 грн., державне мито у сумі 211,67 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя