Запорізької області
19.03.09 Справа № 13/156/09
ОСОБА_1
За позовом: Спільного українсько-німецького підприємства “САКСОНІЯ ГМБХ”, м. Запоріжжя
До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с. Водяне Запорізького району Запорізької області
про стягнення основного боргу 5 544,17грн. та пені 820,08грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Заіка О.І.,дов. №б/н від25.06.2008р.
Від відповідача: не з'явився .
Розглядається позовна заява Спільного українсько-німецького підприємства “САКСОНІЯ ГМБХ” про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 основного боргу 5 544,17грн. та пені 820,08грн. відповідно до договору №2 суборенди не житлового приміщення від 12.01.2006р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги , викладені у позовній заяві та пояснив, що 18 січня 2006 р. відповідачу було передано нежитлове приміщення згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору № 2.
Згідно п. 3.6 та 6.2 Договору № 2 відповідач повинен був вносити суборендну плату, плату за експлуатаційні витрати, відшкодування за електроенергію та комунальні послуги щомісячно, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Наприкінці квітня 2006 року орендоване приміщення було залишено відповідачем і не повернуто позивачу як того вимагають умови договору № 2.
До теперішнього часу відповідач не сплатив позивачу платежі, передбачені п.п.3.2, 3.4 Договору № 2 за час перебування в арендованому приміщенні, а саме суборендну плату, експлуатаційні витрати та витрати за відшкодування комунальних послуг у загальній сумі 3563,09 грн.
Відповідно з п.8.2 вказаного Договору, за несвоєчасне перерахування суборендної плати та інших платежів передбачених договором суборенди передбачена пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожен день несплати. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленного індексу інфляції за весь час прострочення.
Представник позивача просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 5544,17 грн. та пеню по договору у розмірі 820,08 грн.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив до господарського суду не надіслав, у судове засідання 19.03.09р. не з'явився та у суду є докази про відсутність відповідача за юридичною адресою ( відповідно до поштового повідомлення №5216907 від 11.02.09р. відповідач за юридичною адресою прописаний, але не проживає) .
Суд визнав за можливе розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи , заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
12 січня 2006 р. між Спільним українсько-німецьким підприємством “САКСОНІЯ ГМБХ” та відповідачем був укладений договір № 2 суборенди нежитлового приміщення , а саме: не житлового приміщення загальною площею 32,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна 111-А.
З 18 січня 2006 р. не житлове приміщення було передано згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору № 2.
Згідно п. 3.6 та 6.2 договору № 2 Відповідач повинен вносити суборендну плату, плату за експлуатаційні витрати, відшкодування за електроенергію та комунальні послуги щомісячно, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.
У 2006 року орендоване приміщення було залишено відповідачем та в поручення п.2.2. ч.2 договору №2 від 12.01.2006р не повернуто позивачу по відповідному акту приймання-передачі.
Відповідач до теперішнього часу не сплатив позивачу платежі, передбачені п.п.3.2, 3.4 договору № 2 за час перебування в арендованому приміщенні, а саме суборендну плату, експлуатаційні витрати та витрати за відшкодування комунальних послуг у загальній сумі 3563,09 грн.
Ця сума складається з частини нарахованої суборендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг за лютий 2006 року у розмірі 1192,37 грн., а також нарахованих сум суборендної плати, експлуатаційних витрат та витрат на відшкодування комунальних послуг за березень 2006 року у розмірі 1262,72 грн та за квітень 2006 року у розмірі 1108,00 грн.
Згідно з ч. І ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здiйсненнi господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, якi виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У вiдповiдностi до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином i у встановлені законом або договором терміни.
Згідно зі ст.19З ГК України суб'єкти господарювання та iншi учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином вiдповiдно до закону, інших правових актів, договору, а за вiдсутностi конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - вiдповiдно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з умовами п.3.6 та п.6.2 договору суборенда плата, експлуатацiйнi витрати, відшкодування вартості спожитої електричної енергії та комунiкацiйнi послуги перераховуються Суборендатором на розрахунковий рахунок Орендатора щомісяця, але не пiзнiше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату, який може бути переданий Суборендатору під підпис або направлений поштою.
Рахунки Орендатор передає Суборендатору не пiзнiше останнього числа поточного місяця.
Про вручення позивачем рахунків відповідачу свідчять підписи представника відповідача журналі вручення рахунків.
Пунктом 2.3 договору №2 передбачено, що після закінчення дії договору суборенди або у разі його дострокового розірвання Суборендатор зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів повернути приміщення за вiдповiдним актом приймання-передачi. Приміщення вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачi.
Згідно з п.2.4 договору обов'язок по складанню акту приймання-передачi покладається на сторону, яка передає приміщення iншiй стороні договору.
Разом з тим, вiдповiдач прийнятих на себе зобов'язань за договором № 2 в повному обсязі не виконав. А саме акт приймання-передачi приміщення в установленому договором порядку не оформив, приміщення орендарю не повернув.
Факт наявності заборгованості у розмiрi 3563,09 грн. підтверджується актами звіряння взаєморозрахунків, які направлялися на адресу відповідача, у тому числі 09.12.2008 року.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання вiдповiдача сплатити суборенду плату, експлуатацiйнi витрати та комунальні послуги не припинено.
Згідно зі ст. 611 ЦК одним з наслiдкiв порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Вiдповiдно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у вiдповiдних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що суборендна плата та iншi платежі, що передбачені цим договором, якi сплачені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з нарахуванням пені.
Відповідно до ст. 1, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленного індексу інфляції за весь час прострочення.
Пеня за несвоєчасне перерахування суборендної плати та інших платежів передбачених договором № 2 нарахована за останній рік -за період з 31.01.2008 року по 30.01.2009 року.
Інфляційне збільшення суми основного боргу -з 04.05.2006 року, коли сформувалася остаточна сума боргу, і до 31.12.2008 року.
Сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5544,17 грн. та сума пені по договору у розмірі 820,08 грн. позивачем підтверджена документально, нормативно обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1.Позов задовольнити .
2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 р/р №НОМЕР_2 в ЗРУ ”Приватбанк”, МФО 313399 м. Запоріжжя, МФО 313355) на користь Спільного українсько-німецького підприємства “САКСОНІЯ ГМБХ” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 111-А ЄДРПОУ 19364710 , р/р №26004976712373 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя МФО 313623) суму заборгованості за договором - 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 17 коп.; пеню у розмірі 820 (вісімсот двадцять) грн. 08 коп; 102 (сто дві) грн. 00коп державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлене і підписане згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.03.09 р.
Суддя В.Г.Серкіз