Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1888/16-а
Провадження № 2-а/553/55/2016
Іменем України
20.05.2016м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Юхно С.П.,
при секретарі - Карпінчик О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К.Крупської Полтавської обласної ради про зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради про зобов'язання вчинити дії. У клопотанні ОСОБА_1 вказує, що він з 17 січня 2007 року по 31 серпня 2015 року перебував на повному державному утриманні, як дитина позбавлена батьківського піклування, у Полтавській спеціалізованій школі-інтернаті № 2 І-ІІ ступенів Полтавської обласної ради. Після закінчення школи він вступив на навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», але йому відповідач всупереч вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» не нарахував та не виплатив одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Враховуючи, що допомогу виплачено в розмірі 42 грн. 50 коп., невиплаченими залишилися 7673 грн. 50 коп. Зважаючи на викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради Пархітько А.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Свідоцтва про народження № НОМЕР_1, виданого 20 серпня 1997 року Відділом реєстрації актів громадського стану Київського райвиконкому м. Полтави, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава, його батьками є: батько - ОСОБА_5, мати - ОСОБА_6.
Відомості про батька позивача записано зі злів матері.
Мати позивача ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Центрального відділу РАЦС Полтавського МУЮ від 09 січня 2006 року № 40/04-19.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради від 09 січня 2007 року № 3 порушено клопотання перед управлінням освіти та науки Полтавської обласної державної адміністрації про направлення малолітнього ОСОБА_1 до інтернатного закладу для дітей сиріт та дітей, що залишились без батьківського піклування, на державне забезпечення.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 січня 2007 року ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_1
Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради від 13 лютого 2007 року № 60 визнано малолітнього ОСОБА_1 дитиною, що залишилась без батьківського піклування.
Наказом директора Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради від 17 січня 2007 року № 3-У ОСОБА_1 зараховано на навчання до даного учбового закладу.
Наказом директора Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради від 31 серпня 2015 року № 99-у відраховано з 01 вересня 2015 року з Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради випускника 2014-2015 навчального року ОСОБА_1, який поступив до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Як встановлено в ч. 1-3 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Відповідно до повідомлення від 14 серпня 2015 року Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ОСОБА_1 зарахований студентом 1 курсу теплотехнічного факультету за денною формою навчання.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн.
Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі, ОСОБА_1, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.
Згідно платіжної відомості № 3 за серпень 2015 року Полтавська спеціалізована школа-інтернат № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради виплатила ОСОБА_1 грошову допомогу в сумі 42 грн. 50 коп.
Як встановлено в пп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.
Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.
Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.
В п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».
Таким чином, суд вважає, що адміністрація Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради при складанні кошторису для виплати грошової допомоги випускнику школи-інтернату ОСОБА_1 неправомірно керувалась пп. 1 п. 13 Постанови Кабінету міністрів України «Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05 квітня 1994 року. А відтак суд вважає доведеним той факт, що Полтавською спеціалізованою школою-інтернатом № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 як випускнику вказаного навчального закладу, чим порушено його право.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, та про стягнення одноразової грошової допомоги з відповідача на користь ОСОБА_1 в сумі 7673 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-12, 159-161 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К.Крупської Полтавської обласної ради про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Полтавську спеціалізовану школу-інтернат № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Полтава, одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», та виплатити її з урахуванням проведених виплат, а саме в сумі 7 673 грн. 50 коп.
Стягнути з Полтавської спеціалізованої школи-інтернат № 2 І-ІІІ ступенів імені Н.К. Крупської Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. П. Юхно