Справа 2-1939/2009
30 березня 2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Буцького В.В.
при секретарі - Позовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на гараж загальною площею 41,9 кв.м. з льохом площею 11,9 кв.м., що розташований біля будинку № 13/1 по вул. Слинька в м. Харкові.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в 2005-2006 роках для зберігання автомобіля, який він використовує у службових цілях та для обслуговання потреб своєї сім»ї, а також потреб інваліда ВВВ ОСОБА_3, самочинно біля будинку № 13/1 по вул. Слинька в м. Харкові побудував гараж. Відповідно до технічного висновку, усі основні конструкції побудованого ним гаражу істотних порушень не мають і в цілому знаходяться в задовільному технічному стані, стан основних будівельних конструкцій забезпечує їх достатню несучу здатність.
За зазначений гараж він своєчасно сплачує всі необхідні платежі.
Позивач зазначає, що гараж є новоствореним майном. Оскільки гараж не було прийнято до експлуатації у встановленому законом порядку, він вважається самочинно побудований, тому він вимушений звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив визнати за ним право власності на гараж загальною площею 41,9 кв.м. з льохом площею 11,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Харків, вул.. Слинько, 13/1.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні проти позову заперечув, посилаючись на те, що зазначений гараж не прийнято до експлуатації у встановленому законом порядку, а також не було пройдено процедуру збереження самочинно збудованого об'єкту відповідно до порядку вирішення питань пов'язаних із самочинним будівництвом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення і доводи позивача, представника відповідача, вважає, що позовні вимоги є обгрунтованними та підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в 2005-2006 роках за власні кошти побудовано гараж по вул.Слинько, 13/1 в м. Харкові.
Гараж було побудовано для зберігання автомобіля, який позивач використовує для службових цілей та обслуговання потреб його сім»ї , а також потреб ветерану ВВВ ОСОБА_3, з якою мати позивача ОСОБА_4 уклала договір довічного утримання.
КП „ОСОБА_2 міськБТІ” станом на 11.08.2008 року виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого загальна площа розташованого по вул. Слинько, 13/1 в м. Харкові гаражу літ. «Б-1» складає 41,9 кв.м., льоху літ. «Б1» -11,9 кв.м..
Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій гаража та можливості його експлуатації за адресою: м. Харків, вул. Слинько, 13/1 , виконаного ВАТ „Пропроект» (державна ліцензія АВ № 356890 ), технічний стан основних будівельних конструкцій приміщень гаражу забезпечує достатню несучу здатність для надійної та безпечної подальшої експлуатації. Подальша експлуатація гаражу технічно можлива. Гараж відповідає архітектурним, пожежним та санітарним нормам, та може використовуватися згідно свого цільового призначення.
Позивач своєчасно сплачує за гараж всі необхідні платежі. Відповідно до довідки дільниці № 23 КП «Жилкомсервіс» від 25.02.2009 року, ОСОБА_1В, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованості з 01.03.2007 року по 31.01.2009 року за гараж не має.
Зазначений гараж є новостворений майном.
Згідно зі ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено законом або договором. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Тому цей гараж є об»єктом самочинного будівництва.
Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з положеннями ЦК України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано в судовому порядку.
Оскільки при здійснені будівництва ОСОБА_1 всі перераховані вище умови виконано, побудова гаража права інших громадян не порушує, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладенного та керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України та ст.ст.16, 331, 376 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж літ. «Б-1» загальною площею 41,9 кв.м. з льохом літ «Б1» площею 11,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Слинько, 13/1 у м. Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ - В.В.БУЦЬКИЙ