h
справа № 2-а-11787/08
категорія 2.31.1
19 лютого 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Щавінському В.Р. ,
при секретарі - Любась Т.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 48285,30 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 у червні 2008 року звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що з 01 вересня 1996 року їй не проводяться у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі -Закон), що призвело до порушення її прав.
Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) за період з 01 вересня 1996 року по 31 грудня 2007 року позивач визначив в розмірі 46246,50грн., заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) -в розмірі 2038,80 грн.
Позивач посилався на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
В судове засідання позивач не з"явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач проживав у спірний період часу і проживає на теперішній час в м.Овручі Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Працює в Овруцькій ЦРЛ на посаді молодшої медичної сесрти неврологічного відділення.
Згідно ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно із ст. 39 Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата. У зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Проте в спірний період часу ці доплата та допомога виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги та доплати в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у червні 2008 року, то до стягнення підлягає заборгованість по ст.37 Закону - з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року. Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а саме з 01.09.1996 року по 31.12.2007 року.
На 2006 рік дію абзацу третього частини першої статті 37 та абзацу третього частини першої статті 39 зупинено в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N3235-IV (3235-15) від 20.12.2005р. На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом N489-V (489-16) від 19.12.2006р., і лише з 9 липня 2007 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду N6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09.07.2007р.
Розмір мінімальної заробітної плати в спірний період часу становив:
з 1 вересня 1996 року -15 грн., з 1 квітня 1998 року -45 грн., з 1 липня 1998 року -55 грн., з 1 січня 2000 року -74 грн., з 1 квітня 2000 року -90 грн., з 1 липня 2000 р.- 118 грн., з 1 січня 2002 року -140 грн., з1 липня 2002 року -165 грн., з1 січня 2003 року -185 грн., з 1 грудня 2003 року- 205 грн., з 1 вересня 2004 року 237 грн., з 1 січня 2005 року 262 грн., з 1 квітня 2005 р- 290 грн., з 1 липня 2005 р.- 310 грн., з 1 вересня 2005 року -332 грн., з 1 січня 2006 року- 350 грн., з 1 липня 2006 р.- 375 грн., з 1 грудня 2006 року 400грн, з 1квітня 2007 року -420 грн., з 1 липня 2007 року- 440 грн., з 1 жовтня 2007 року -460 грн., з 1 січня 2008 року - 515грн., з 1 квітня 2008 року - 525грн., з 1 жовтня 2008 року - 545грн.
Отже, заборгованість перед Омельчик Тамарою Григорівною згідно ст.39 становить:
- за 1996 рік - 120,00грн. (15х2х4=120,00грн.) -63,00грн. (отриманих позивачем) = 57,00грн.;
- за 1997 рік -360,00грн. (15х2х12 = 360,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 240,00грн.;
- за 1998 рік -1020,00грн.(15 х 2 х 3 = 90,00грн.; 45 х 2 х 3 = 270,00грн.; 55 х 2 х 6 = 660,00грн.) -126,00грн.(отриманих позивачем) = 894,00грн.;
- за 1999 рік -1320,00грн.(55 х 2 х 12 = 1320,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 1194,00грн.;
- за 2000 рік -2400,00грн.(74 х 2 х 3 = 444,00грн.; 90 х 2 х 3 = 540,00грн.; 118 х 2 х 6 = 1416,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 2274,00грн.;
- за 2001 рік -2832,00грн.(118 х 2 х 12 = 2832,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 2706,00грн.;
- за 2002 рік -3660,00грн.(140 х 2 х 6 = 1680,00грн.; 165 х 2 х 6 = 1980,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 3534,00грн.;
- за 2003 рік -4480,00грн.(185 х 2 х 11 = 4070,00грн.; 205 х 2 х 1 =410,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 4354,00грн.;
- за 2004 рік -5176,00грн.(205 х 2 х 8 = 3280,00грн.; 237 х 2 х 4 = 1896,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 5050,00грн.;
- за 2005 рік -7208,00грн. (262 х 2 х 3 = 1572,00грн.; 290 х 2 х 3 = 1740,00грн.; 310 х 2 х 2 = 1240,00грн.; 332 х 2 х 4 = 2656,00грн.) -126,00грн. (отриманих позивачем) = 7082,00грн.;
- за 2007 рік (у період з липня по грудень) -5400,00грн. (440 х 2 х 3 = 2640,00грн.; 460 х 2 х 3 = 2760,00грн.) -63,00грн. (отриманих позивачем) = 5337,00грн.;
Всього: 32722,00грн.
Заборгованість по допомозі в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва на позивача (ст..37) підлягає стягненню в межах одного року позовної давності з липня по грудень 2007 року і становить: 1067,40грн. (440грн.х40%х3=528,00грн., 460грн.х40%х3=552,00грн. = 1080,00грн. - 12,60грн.(отримані по постанові КМ).
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує з нього дану заборгованість.
Керуючись Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. ст. 158 -163, 167, 254 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1067,40грн. заборгованості по допомозі, передбаченій ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 32722,00грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всього 33789,40 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Р.Щавінський