Копія:
Справа № 1 - 129 - 2009 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі : головуючої - судді Ребриної К.Г.
при секретарі Стефанюк Н.І.
з участю прокурора Омельяненко А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, перебуваючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , має на утриманні її неповнолітнього сина - інваліда дитинства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого директором ТОВ « Агроплант « с. Юрківка Уманського району Черкаської області , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого
у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 383 КК України,-
21.03. 2008 року у м. Умань Черкаської області працівниками Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ України затримано при одержанні хабара в особливо великому розмірі голову Уманської районної державної адміністрації ОСОБА_5 та за цим фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину , передбаченого ч. 3 ст. 386 КК України.
22 березня 2008 року ОСОБА_2 , достовірно знаючи про затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину , діючи умисно , із ніцих спонукань , вирішив зробити завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ОСОБА_5 іншого злочину - одержанні від нього хабара , поєднаного з вимаганням хабара , відповідальність за який передбачено ч. 2 ст.386 КК України.
Реалізуючи цей злочинний умисел ОСОБА_2, розуміючи той факт , що ОСОБА_5 від нього хабара не вимагав та не одержував , звернувся 22 березня 2008 року , приблизно о 15-00 , до відділу оперативно - розшукового управління ДДСБЕЗ МВС України , розташованого за адресою м. Умань, вулиця Леніна , 27 , тобто до правоохоронного органу , який наділений законним правом на порушення кримінальної справи , де зробив заяву про вимагання від нього ОСОБА_5, як головою Уманської районної державної адміністрації , весною 2006 року хабара в сумі 5 тисяч гривень та одержанні від нього у травні 2006 року хабара у сумі 2 тисячі гривень за непроведення контролюючими органами району перевірок фінансово- господарської діяльності очолюваного ним товариства з обмеженою відповідальністю « Агроплант «.
У зв'язку з цим повідомленням , оперуповноваженим в особливо важливих справах ДДСБЕЗ МВС України ОСОБА_6 було офіційно попереджено ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст. 383 КК України та складено протокол усної заяви про вчинення ОСОБА_5 як службовою особою , що займає відповідальне становище , злочину - одержання шляхом вимагання хабара у вигляді грошових коштів у сумі 2000 грн. від ОСОБА_2
Вказана заява ОСОБА_2 була долучена до матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 і перевірялась в ході розслідування цієї кримінальної справи .
Крім того , з метою штучного створення доказів обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 386 КК України , ОСОБА_2 при допиті як свідка в приміщенні відділу оперативно - розшукового управління ДДСБЕЗ МВС України , розташованого за вищевказаною адресою, 22 березня 2008 року дав показання про те , що голова Уманської районної державної адміністрації ОСОБА_5 весною 2006 року вимагав від нього як директора ТОВ «Агроплант» хабара в сумі 5000 гривень та в травні 2006 року одержав від нього хабара в сумі 2 тисячі гривень за непроведення контролюючими органами району перевірок фінансово - господарської діяльності очолюваного ним товариства .
07 травня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до органу досудового слідства із заявою про те , що ОСОБА_5 хабара в сумі 5 тисяч гривень у нього не вимагав і він ОСОБА_5 хабара в сумі 2 тисячі гривень не давав.
Відповідно до санкції частини 2 статті 368 КК України, тобто злочину, про вчинення якого ОСОБА_2 зробив завідомо неправдиве повідомлення стосовно ОСОБА_5, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Таким чином, виходячи з положень статті 12 КК України, якою визначено класифікацію злочинів, ОСОБА_2 своїм завідомо неправдивим повідомленням органу дізнання, яким є Департамент ДСБЕЗ МВС України, обвинуватив ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину та вчинив дії, пов'язані з обвинуваченням його в цьому злочині та штучним створенням доказів обвинувачення.
Вказаними діями ОСОБА_2 перешкодив нормальній діяльності органів досудового слідства, істотно ускладнив одержання достовірних доказів та істинних висновків при виконанні діяльності, пов'язаної з розслідуванням кримінальних справ.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що з 2005 року працює директором ТОВ « Агроплант « с. Юрківка Уманського району до даного часу. Про те, що ОСОБА_5 був затриманий він не знав, до нього звернувся покійний ОСОБА_7, директор ТОВ «Металіст», і попросив його разом з ним дати покази проти ОСОБА_5 Тому під впливом ОСОБА_7 він написав таку заяву, так як вважав, що коли люди працюють на землі, повинні бути чесними і справедливими. Сам хабара ОСОБА_5 він не давав, ніяких неприязних стосунків не мав, між ними були звичайні службові відносини. В своїй заяві він написав, що ОСОБА_5 вимагав хабар в сумі 5000 грн., але він дав йому тільки 2 тисячі. Після того ним була написана зустрічна заява, що в дійсності такого не було. Претензій зі сторони ОСОБА_5 до нього не було. У скоєному чистосердечно кається, вину визнає повністю.
Відповідно до ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доказано.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 383 ч.2 КК України як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину, поєднаному з обвинуваченням особи в тяжкому злочині та штучному створенні доказів обвинувачення.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, наявність на утриманні дитини - інваліда.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд не вбачає.
Враховуючи обставини справи, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, визнав вину, щиро кається, злочин вчинив вперше, наявність на утримання неповнолітньої дитини - інваліда, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст..ст. 75,76 КК України.
Керуючись ст.ст. 383, 384 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.. 383 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік .
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя - підпис
Копія вірна
Суддя
Секретар