Справа № 2-а-45\2009 року.
1 квітня 2009 року.
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі :
головуючого - судді Совгири І.В.,
при секретарі - Тендітній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ВЕ № 052264 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот сорока гривень, мотивуючи тим, що 23 лютого 2009 року позивач керував транспортним засобом автомобілем ГАЗ 330202-414, дн СА 1579 АО, та рухаючись по автодорозі Н-13 і на 100 км ад здійснив зупинку транспортного засобу на автобусній зупинці, чим порушив вимоги п. 15.9-е ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що було складено адміністративний протокол.
Однак, він вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, дії інспектора ДПС ДАІ - неправомірні, а сама постанова є незаконною, оскільки він зупинився на автодорозі з метою перепочити. Жодного дорожнього знаку, який би попереджав водія про наявність в даному місці автобусної чи будь-якої іншої зупинки, не було. Дійсно на даному відрізку шляху мало місце розширення дорожнього покриття з правого боку, чим і скористався позивач для безпечної зупинки та безперешкодного проїзду інших учасників руху.
Згідно п. 5.41 ПДР України місця автобусних зупинок позначаються дорожніми знаками.
А тому позивач вважає, що дана постанова від 23 лютого 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконною та просить суд її скасувати.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та прохав їх задовольнити, пояснивши, що 23.02.2009 року він рухався по автодорозі Н-13 і на 100 км ад здійснив зупинку транспортного засобу з метою перепочити. Жодного дорожнього знаку, який би попереджав водія про наявність в даному місці автобусної чи будь-якої іншої зупинки, не було. На даному відрізку шляху мало місце розширення дорожнього покриття з правого боку, стояла автобусна зупинка, але знака небуло, чим він скористався для зупинки та безперешкодного проїзду інших учасників руху. В цей час до нього підійшов працівник ДПС ДАІ та пояснив, що він порушив правила зупинки транспортного засобу за 30 м. від автобусної зупинки.
Позивач, вважаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, просить скасувати її.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, але надіслав до суду заперечення на позов, вважаючи позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та прохав залишити позов без задоволення, а справу розглянути без представника відповідача.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови, від 23 лютого 2009 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі триста сорок гривень за порушення п. 15. 9 е ПДР України. Порушення вказаних норм було в тому, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, про що було складено відповідний протокол. Факт зупинки автомобіля позивачем в межах паркувального майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів було визнано в судовому засіданні, але він посилається на те, що жодного знаку попереджуючого про те, що це зупинка для маршрутних транспортних засобів не було.
Згідно п. 15. 9 е ПДР України забороняється зупинка транспортних засобів ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх не має - ближче 30 метрів від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
В заперечення цього позивач не надав суду доказів, визнавши своїми показами факт зупинки автомобіля в межах паркувального майданчика, а його посилання на вимоги п. 5.41 ПДР України є безпідставними, оскільки позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 15. 9 е ПДР України, де прямо зазначено умови, коли зупинку транспортного засобу заборонено.
Таким чином, в заперечення факту порушення п. 15.9 е ПДР України, ч. 1 ст. 122 КУпАП та зупинки транспортного засобу в межах паркувального майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів позивачем в судовому засіданні не доведено.
А тому, суд, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі триста сорок гривень не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 288 КУпАП, ст. ст. 18 ч. 1 п. 2, 71, 104, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву залишити без задоволення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2009 року Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий