Справа № 2-1741/09
24 лютого 2009 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Штих Т.В.
секретаря - Квітчастій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором займу, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь суму боргу за договором займу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, що становить 231 000,00 грн., процентів за користування сумою займу, що становить 32271,75, гривен, збитків в сумі 38435 гривен , інфляційних нарахувань в розмірі 50 616,00 гривен, трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 10274,79 гривен суми моральної шкоди в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., всього про стягнення з відповідача суми в розмірі п'ятсот дванадцять тисяч гривен п'ятсот дев'яносто сім гривен п'ятдесят чотири копійки.
В ході судового розгляду позивач свої вимоги підтримала, посилаючись на те що 22 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір займу, за умов якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, в свою чергу відповідач по дійсній справі бере на себе зобов'язання повернути строком до 30 листопада 2006 року вищевказані кошти.
У зазначений строк та до теперішнього часу відповідачі взяті на себе зобов'язання в добровільному порядку не виконав у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 22 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір займу, за умов якого ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, в свою чергу відповідач по дійсній справі бере на себе зобов'язання повернути строком до 30 листопада 2006 року вищевказані кошти.
В судовому засіданні встановлено, що позикодавець ОСОБА_1 неодноразово зверталася до позичальника ОСОБА_2 з вимогою про повернення боргу, але встановити зв'язок було неможливо.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Станом на 28 листопада 2008 року ОСОБА_2 свої вимоги за договором позики від 22 червня 2006 року не виконав, гроші ОСОБА_1 не повернув, у зв'язку із чим сума боргу за договором займу - 231 000,00 гривен, процентів за користування сумою займу, що становить 32271,75, гривен, збитків в сумі 38435 гривен , інфляційних нарахувань в розмірі 50 616,00 гривен, трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 10274,79 гривен підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також позивачка в судовому засіданні вказала, що діями відповідача їй спричинено моральна шкода, яка виразилася в тому, що її ображали, вона вимушена була звертатися до правоохоронних органів. Проте позивачка не довела чому саме таку суму вона вимагає як компенсацію моральної шкоди.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому суд зазначає, що факт порушення прав позивачки має місце, тому саме це є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди. Виходячи з правил розумності та справедливості суд вважає, що необхідно з відповідача стягнути моральну шкоду в розмірі однієї тисячі гривен.
В задоволенні інших позовних вимог суд вважає необхідно відмовити, так як сторона позивачів не надала доказів даним позовним вимогам.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 51 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором займу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми, що становить 231 000,00 грн., процентів за користування сумою займу, що становить 32271,75, гривен, збитків в сумі 38435 гривен , інфляційних нарахувань в розмірі 50 616,00 гривен, трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 10274,79 гривен, суму моральної шкоди в розмірі однієї тисячі гривен, всього стягнути з відповідача суми в розмірі триста шістдесят три тисячі гривен п'ятсот дев'яносто сім гривен п'ятдесят чотири копійки.
Також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору у розмірі 51 гривен, витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гривен.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Т.В. Штих