Справа № 2а-177/09/0108
іменем України
«24» березня 2009 року, 11 10 год. м. Керч АР Крим.
Керченський міський суд у складі:
судді - Белоусова Е.Ф.
при секретарі - Зінгерман К.В.
з участю:
прокурора - Сахарук Г.В.
представника відповідача - Ковальчук О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Керчі адміністративний позов Прокурора м.Керчі в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради про стягнення недоотриманої суми державної допомоги,
Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачем ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті суми допомоги відповідно до ст.ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», не дивлячись на визнання неконституційним положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 р.», що припинив виплати щорічної допомоги учасникам бойових дій. Вважає дану відмову незаконною і просить зобов'язати його виплатити ОСОБА_2 допомогу за 2005-2008 рік у розмірі 6775 грн. Також просить суд поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду, ураховуючи той факт, що він узнав про порушення свого права тільки у 2008 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, пояснивши, що до дійсного часу не внесені зміни до ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яки б вказували на джерела даного виду фінансування, хоча позивач все ж таки отримав 280 грн. допомоги. У 2008 році сплата щорічної разової допомоги призводилася на підставі ст.20 ЗУ «Про держбюджет України на 2008 рік» та у розмірах, вказаних у Постанові КМУ № 183 від 12.03.2008 року, а саме - 310 грн., яку позивач отримав. Що стосується виплати допомоги за 2005-2006 рік, то вона була сплачена позивачу своєчасно у розмірі, встановленому ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік» - 250 грн та ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» - 250 грн., а на теперішній час - вже сплинув строк позовної давнини для стягнення додаткових коштів. Більш цього, Управління труду та соціального захисту населення м.Керчі є розпорядником державних коштів , яки поступають під відповідне бюджетне призначення та у об'ємі, передбаченому відповідним бюджетом, тому призводять виплати тільки у межах бюджетних асигнувань, тому задовольнити вимоги позивача в даний момент не можуть і просять в задоволенні позову відмовити. Також звертає увагу суду, що крім загальних строків позовної давнини, встановлених ст.99 КАС України, на позивача розповсюджується вимоги ч.4 ст.17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», згідно яких йому необхідно було звернутися щодо невиплати поточних платежів у строк до 30 вересня поточного року.
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім частковому задоволенню з наступних підставах.
З сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій (а.с.9). Отже, має право відповідно до ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» на отримання щорічної одноразової допомоги за рахунок засобів Держбюджету, тим більш, що положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., яки призупиняли це, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані неконституційними, що не оспорюється відповідачем. Що стосується розміру належної позивачу допомоги за 2007-2008, то посилання представника відповідача на її сплату у належному розмірі, а саме - встановленому Постановою КМУ від 12.03.2008 року № 183, є неспроможними, оскільки ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» визначений розмір допомоги для учасників бойових дій, до яких відноситься позивач, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Відсутність механізму виплат вказаної допомоги в законі відповідно до ст. 3 Конституції України не дає підстав Управлінню праці та соціального захисту населення м.Керчі АРК відмовити позивачу в її виплаті, оскільки норма ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» є діючими, а за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, регулюючий подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради на відсутність коштів як на причину невиконання зобов'язань, не може бути прийнято до уваги.
Разом з тим, прокурором та позивачем без поважних причин був пропущений строк позовної давнини щодо вимог про стягнення допомоги за 2005-2006 роки, тому у цій частині йому слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 99, 159-163 КАС України, суд
Позов Прокурора м.Керчі задовольнити частково та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу, призначену відповідно до вимог ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», за 2007-2008 роки у сумі 3865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн., а у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі скарги, з одночасним напрямом її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному об'ємі, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя : / Белоусов Е.Ф./