Єдиний унікальний номер 260/6931/13-к
Номер провадження 11-кп/775/520/2014
Категорія: ч.3 ст.185 КК України Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальне провадження, яке внесене в ЄРДР за № 120130500850000938, за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 16 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, раніше судимого:
1). 12.01.1987 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.81, ч.1 ст. 229-6, 42 КК України до 3 років позбавлення волі;
2). 02.07.1991 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.188-1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
3). 19.10.1993 року Лозовським районим судом Харківської області за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі;
4). 03.02.1998 року Лозовським районним судом Харківської області за ст.44, ч.2 ст.229-6 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
5). 29.11.2001 року Київським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. 28.03.2003 року за постановою Калінінського районного суду м. Горлівки звільнено умовно-достроково на 4 місяці 16 днів;
6). 04.12.2006 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;
7). 22.05.2007 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України із застосуванням вимог ст.ст. 70,71 КК України до 4 років позбавлення волі;
8). 28.08.2007 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
9). 26.04.2013 року Ленінським районним судом м. Донецька за ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК України із застосуванням вимог ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосуванням вимог ч.4 ст.70 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 00 копійок.
Вирішено долю речових доказів, -
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
20 квітня 2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_6 усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, переліз через паркан будинку АДРЕСА_2 , після чого, перебуваючи на подвір'ї вищезазначеного будинку, продовжуючи свій злочинний намір, за допомогою викрутки пошкодив одну зі стін будинку, зробивши в ній отвір розміром, необхідним для проникнення до будинку, і проникнувши через нього до приміщення будинку, викрав майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: культиватор, вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи складає 3 990,06 гривень, каністру, об'ємом 10 л, вартістю 100 гривень, у середині якої знаходився бензин марки А 95 у кількості 5 л, вартістю 50 гривень, металеві труби діаметром 60 мм, довжиною 4 м, на кінцівках яких наварена площадка, вартістю 500 гривень, сокиру, вартістю 70 гривен, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальних збиток на загальну суму 4 710 гривень 6 копійок. Після чого ОСОБА_6 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання, вважає, що судом не враховано те, що в нього на утриманні неповнолітній син та сам він хворіє на туберкульоз. Посилається на те, що протягом досудового слідства він сприяв розкриттю злочину, сам злочин не відноситься до тяжких та претензій від потерпілого до нього не має.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріли кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і є обґрунтованим.
Дослідивши доводи апеляції обвинуваченого в частині пом'якшення йому покарання, призначеного вироком суду першої інстанції колегія суддів зазначає.
В матеріалах кримінального провадження знаходиться довідка з медичної частини Донецького СІ УДПтСУ в Донецькій області згідно якої ОСОБА_6 має залишкові зміни перенесеного туберкульозу, стан його здоров'я задовільний (а.с. 52), тому колегія суддів вважає, що доводи апеляції обвинуваченого в цій частині не обгрунтованими.
Покарання обвинуваченому призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, а саме те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, в тому числі, за скоєння корисливих злочинів та злочинів у сфері наркотичного обігу, не працює, незважаючи на працездатний вік, має на утриманні неповнолітню дитину 1999 року народження, перебуває на профілактичному обліку в наркологічному диспансері, негативно характеризується з місцем проживання.
Також судом першої інстанції при призначенні покарання визнано обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 - його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочину.
Перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, підстав для його зміни або скасування, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає, як і підстав вважати його несправедливим внаслідок суворості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 16 грудня 2013 року відносно ОСОБА_6 без змін.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді