19 травня 2016 року м. Київ К/800/43615/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_4 пред'явила позов до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 16 жовтня 2014 року №2-3298/15-14 СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»; заборону відповідачеві затверджувати проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, що зазначені у додатку до оскаржуваного наказу від 16 жовтня 2014 року №2-3298/15-14 СГ.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року, закрито провадження у справі.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із такою правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 пред'явила позов Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 16 жовтня 2014 року №2-3298/15-14 СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» з метою захисту свого права на отримання в оренду земельної ділянки.
Судами було встановлено, що на підставі оскаржуваного наказу третіми особами були розроблені проекти землеустрою про відведення у власність громадянам земельних ділянок на території Корделівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.
Наказом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 10 лютого 2015 року № 2-396/15-15-СГ було затверджено вказані проекти землеустрою та передано у власність третім особам земельні ділянки із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
За таких умов колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що вирішення наведеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, його розгляд повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14), від 9 грудня 2014 року (справа № 21-308а14), від 24 лютого 2015 року (справа № 21-34а15), від 06 жовтня 2015 року (справа № 21-1306а15).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: