Постанова від 02.11.2010 по справі 2а-2555/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року Справа № 2а-2555/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді Кармазиної Т.М.

при секретарі - Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Новомиргородський елеватор” до Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції №0000242310/0 та №0000252310/0 від 15.06.2010р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи, а також такими, що винесені з порушенням норм матеріального права. Оскільки, факт надання ТОВ „Рамбурс-Трайгон” позивачу консультаційних послуг згідно договору №01/07/08-НМ від 01 липня 2008 року на загальну суму 1719840 грн., в т.ч. ПДВ 286640 грн., підтверджується підписаними сторонами даного договору щомісячними актами здачі-приймання послуг, в яких чітко відображено зміст господарської операцій, якою, зокрема, є надання консультаційних послуг головному бухгалтеру, директору по якості та іншим працівникам, а також їх вартість. ВАТ „Новомиргородський елеватор” здійснено оплату наданих ТОВ „Рамбурс-Трайгон” консультаційних послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, позивач посилається на те, що звіти про надання консультаційних послуг (які є невід'ємними частинами актів здавання-приймання послуг), складені як уточнюючі додатки до актів здавання-приймання послуг до договору №01/07/08-БМ від 01 липня 2008 року, та містять відомості про зміст наданих консультаційних послуг, тому не є необхідним дублювати в останніх інформацію, яка вже була зазначена в актах здавання-приймання послуг до вищезазначеного договору, зокрема, що стосується відображенню обсягів операцій у натуральному й вартісному виразі та зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій.

Таким чином, ВАТ „Новомиргородський елеватор” правомірно віднесено до складу валових витрат суму оплачених консультаційних послуг, яка становить 1433200 грн..

В обґрунтування правомірності віднесення ВАТ „Новомиргородський елеватор” до складу податкового кредиту 670458 грн., позивач посилався на те, що підставою для формування податкового кредиту є належно оформлені податкові накладні.

Крім того, позивачем під час проведення перевірки були надані податковому органу первинні документи, зокрема, видаткові накладні, які свідчать про факт передачі товару від ТОВ „Селтех ЮГ” до ВАТ „Новомиргородський елеватор”, що автоматично спростовує твердження відповідача про відсутність поставки товару та свідчить про відсутність підстав, передбачених ч.1 ст.215 та ст.234 Цивільного кодексу України, для визнання договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції між вищезазначеними юридичними особами недійсними, так як має місце настання правових наслідків, а саме переходу права власності на товар, за останніми. А також наявність податкових накладних, які свідчать про оплату позивачем консультаційних послуг, наданих ТОВ „Рамбурс-Трайгон” згідно договору №01/07/08-НМ від 01 липня 2008 року на загальну суму 1719840 грн., в т.ч. ПДВ 286640 грн..

Також, позивач посилався на те, що виникнення у платника податку права на податковий кредит не може залежати від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, його контрагентом.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення №0000252310/0 від 15.06.2010р., яким ВАТ „Новомиргородський елеватор” визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток у розмірі 537450 грн.. Оскільки, позивачем у звітах про надання консультацій наведено зміст наданих консультаційних послуг, при цьому, не визначено кількості годин, що витрачені на кожну окрему послугу та відповідно вартість кожної консультації. Крім того, вищезазначені звіти складені не в момент надання консультацій або одразу після їх надання, а лише один раз за півтора роки (складені 31.12.2009р. за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.). Також у звітах не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також в якому обсязі було виконано зазначені послуги.

Крім того, посилаються на те, що акти прийому-передачі послуг, складені ВАТ „Новомиргородський елеватор” та ТОВ „Рамбурс-Трайгон” на виконання договору №01/07/08-НМ від 01 липня 2008 року, не відповідають вимогам первинних документів, оскільки в них не відображено зміст господарських операцій, їх вартість, не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій.

Також, представники відповідача посилалися на правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення -рішення №0000242310/0 від 15.06.2010р. та протиправність включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину з товариством з обмеженою відповідальністю „Селтех ЮГ”, чим завищено суму податкового кредиту за 2009 рік, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 670458 грн.. Оскільки, згідно даних податкової звітності платника ТОВ „Селтех ЮГ” та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження даного підприємства, його посадових осіб, встановлено повну відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності. Тому, взаємовідносини між ТОВ „Селтех ЮГ” та ВАТ „Новомиргородський елеватор” не мали змоги реалізуватись в зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до акту Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції №8/2310/1710/00954685 від 20.05.2010р. про результати планової виїзної перевірки ВАТ „Новомиргородський елеватор” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом -Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 358300 грн., в тому числі, за 9 місяців 2008 року в сумі 122750 грн., за 11 місяців 2008 року в сумі 153950 грн., за 2008 рік в сумі 169800 грн., за І квартал 2009 року в сумі 47250 грн., за І півріччя 2009 року в сумі 94200 грн., за 9 місяців 2009 року в сумі 141250 грн., за 2009 рік в сумі 188500 грн. (т.1 а.с.107-173).

На підставі даного акту перевірки Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції, згідно з абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі за текстом -Закон №2181-ІІІ) прийнято податкове повідомлення - рішення №0000252310/0 від 15.06.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 537450 грн., в тому числі, 358300 грн. -за основним платежем та 179150 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.243).

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року між ТОВ „Рамбурс-Трайгон” (далі -„Виконавець”) та ВАТ „Новомиргородський елеватор” (далі -„Замовник”) укладено договір №01/07/08-НМ (далі за текстом -Договір №01/07/08-НМ) про надання послуг (т.1 а.с. 26-28).

Згідно умов даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати комплекс консультаційних послуг, перелік яких наведено в п.1 даного договору, зокрема, консультації щодо покращення управлінського обліку, фінансової звітності, кадрової політики, по розробці плану рахунків для ведення бухгалтерського обліку, запровадженню комп'ютерних програм, по визначенню якості зерна та його приймання, обробки, зберігання та відвантаження, по ефективному використанню автотранспорту та юридичні послуги. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату наданих послуг, згідно умов, даного договору.

Вартість надання вищезазначених послуг наведено у додатку №1 до Договору №01/07/08-НМ та визначається за одну годину консультацій (т.1 а.с.29).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується фактичне надання ТОВ „Рамбурс-Трайгон” позивачу послуг, передбачених Договором №01/07/08-НМ, про що свідчать акти прийому-передачі послуг, складені ВАТ „Новомиргородський елеватор” та ТОВ „Рамбурс-Трайгон” на виконання Договору №01/07/08-НМ, від 31.07.2008р., 29.08.2008р., 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р., 30.01.2009р., 27.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р., 29.05.2009р., 30.06.2009р., 31.07.2009р., 31.08.2009р., 30.09.2009р., 30.10.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р. (т.1 а.с.46-64), а також звіти ТОВ „Рамбурс-Трайгон” про надані ВАТ „Новомиргородський елеватор” консультації головного бухгалтера, юриста, фінансового директора, начальника транспортного відділу, технічного директора, за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. (т.1 а.с.65-98).

ВАТ „Новомиргородський елеватор”, в свою чергу, на виконання Договору №01/07/08-НМ, оплачено надані ТОВ „Рамбурс-Трайгон” послуги у встановленому договором порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №1308 від 12.08.08, №1642 від 29.09.08, №64 від 26.01.10, №2145 від 09.12.08, №2270 від 30.12.08, №2147 від 09.12.08, №2146 від 09.12.08, №21 від 15.01.09, №172 від 10.02.09, №487 від 06.04.09, №653 від 07.05.09, №1174 від 18.08.09, №1335 від 09.09.09, №1496 від 12.10.09, №1584 від 28.10.09, №1699 від 16.11.09 (т.2 а.с.60-75).

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що позивачем в актах прийому-передачі послуг, складених на виконання Договору №01/07/08-НМ зміст господарських операцій, їх вартість, та посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. Оскільки, предметом Договору №01/07/08-НМ є консультування, в тому числі, головного бухгалтера, технічного директора, виконавчого директора, та юриста ВАТ „Новомиргородський елеватор” з питань, що випливають з їх функціональних обов'язків, виконуваних ними у даному товаристві та стосуються їх роботи щодо здійснення позивачем статутної господарської діяльності.

Крім того, з актів прийому-передачі послуг, складених ВАТ „Новомиргородський елеватор” та ТОВ „Рамбурс-Трайгон” на виконання Договору №01/07/08-НМ вбачається, що ТОВ „Рамбурс-Трайгон” постійно здійснювало консультування працівників позивача з питань здійснення ними функціональних обов'язків. Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, такі консультації здійснювались за необхідності в усному режимі, з наданням роз'яснень, інколи з використанням допоміжного матеріалу, таблиць, на прикладах.

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції щодо надання ТОВ „Рамбурс-Трайгон” позивачу комплексу консультаційних послуг були, зокрема, Договір №01/07/08-НМ, акти прийому-передачі послуг, складені ВАТ „Новомиргородський елеватор” та ТОВ „Рамбурс-Трайгон” на виконання Договору №01/07/08-НМ, від 31.07.2008р., 29.08.2008р., 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р., 31.12.2008р., 30.01.2009р., 27.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р., 29.05.2009р., 30.06.2009р., 31.07.2009р., 31.08.2009р., 30.09.2009р., 30.10.2009р., 30.11.2009р., 30.12.2009р. (т.1 а.с.46-64), а також звіти ТОВ „Рамбурс-Трайгон” про надані ВАТ „Новомиргородський елеватор” консультації головного бухгалтера, юриста, фінансового директора, начальника транспортного відділу, технічного директора, за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. та платіжні доручення №1308 від 12.08.08, №1642 від 29.09.08, №64 від 26.01.10, №2145 від 09.12.08, №2270 від 30.12.08, №2147 від 09.12.08, №2146 від 09.12.08, №21 від 15.01.09, №172 від 10.02.09, №487 від 06.04.09, №653 від 07.05.09, №1174 від 18.08.09, №1335 від 09.09.09, №1496 від 12.10.09, №1584 від 28.10.09, №1699 від 16.11.09, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність -будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Враховуючи викладене, а також те, що діяльність ВАТ „Новомиргородський елеватор” та ТОВ „Рамбурс-Трайгон” щодо виконання Договору №01/07/08-НМ спрямована на виконання останнім консультаційних послуг, які мають вартісний характер та цінову визначеність, суд дійшов висновку, що позивачем отримано від ТОВ „Рамбурс-Трайгон” консультаційні послуги з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат не включаються витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Відповідно до п.5.11 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи те, що кошти, які було перераховано позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ „Рамбурс-Трайгон” згідно Договору №01/07/08-НМ, є компенсацією за надані консультаційні послуги для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а також наявність документального підтвердження виконання вищезазначеного договору наданими суду первинними документами, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) суми нарахованих (сплачених) витрат за надані ТОВ „Рамбурс-Трайгон” консультаційні послуги згідно Договору №01/07/08-НМ. Що означає відсутність у відповідача правових підстав для визначення ВАТ „Новомиргородський елеватор” суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 537450 грн., в тому числі, 358300 грн. -за основним платежем та 179150 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та протиправність прийняття Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції податкового повідомлення - рішення №0000252310/0 від 15.06.2010р..

Відповідно до акту Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції №8/2310/1710/00954685 від 20.05.2010р. про результати планової виїзної перевірки ВАТ „Новомиргородський елеватор” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, (далі за текстом -Закон №168/97-ВР) в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 670458 грн., у тому числі: за вересень 2009 року на суму 253517 грн., за жовтень 2009 року на суму 238486 грн. та за листопад 2009 року на суму 178455 грн..

На підставі даного акту перевірки та в результаті виявленого порушення, Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції, згідно з абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000242310/0 від 15.06.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1005687 грн., в тому числі, 670458 грн. -за основним платежем та 335229 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.242).

У пп.3.2.2 п.3.2 акту Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції №8/2310/1710/00954685 від 20.05.2010р. зазначено, що за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. ВАТ „Новомиргородський елеватор” задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 28971492 грн.. При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за даний період встановлено його завищення всього в сумі 682978 грн..

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що ВАТ „Новомиргородський елеватор” віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 682978 грн., сплачену позивачем у звітному періоді у зв'язку з придбанням у ТОВ „Селтех ЮГ”, згідно договорів купівлі -продажу, сільськогосподарської продукції на загальну суму 2378028 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 396338 грн. 10 коп., та отримання від ТОВ „Рамбурс-Трайгон” консультаційних послуг згідно Договору №01/07/08-НМ на суму 1719840 грн. в т.ч. ПДВ 286640 грн., з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, факти отримання та оплати яких підтверджено відповідними бухгалтерськими документами.

Відповідно до п.1.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.

У відповідності з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із зазначеного вище слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуги, пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Судом встановлено, що за період з вересня по листопад 2009 року між ВАТ „Новомиргородський елеватор” (Покупець) та ТОВ „Селтех ЮГ” (Продавець) укладено договори купівлі -продажу сільськогосподарської продукції №198/НМ від 21.09.2009р., №197/НМ від 21.09.2009р., №199/НМ від 21.09.2009р., №331/НМ від 26.10.2009р., №332/НМ від 26.10.2009р., №409/НМ від 18.11.2009р., №418/НМ від 20.11.2009р., №419/НМ від 20.11.2009р., №420/НМ від 20.11.2009р., за умовами яких ТОВ „Селтех ЮГ” зобов'язувалось передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію, а ВАТ „Новомиргородський елеватор”, в свою чергу, прийняти та оплатити даний товар на загальну суму 2378028 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 396338 грн. 10 коп. (т.1 а.с.37-45).

Протягом вересня -листопада 2009 року ТОВ „Селтех ЮГ”, на виконання вищенаведених договорів, передано, а позивачем отримано сільськогосподарську продукцію, а саме, ячмінь, пшеницю, ріпак, кукурудзу, соняшник та сою на загальну суму 2378028 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 396338 грн. 10 коп., що підтверджується видатковими накладними №210909 від 21.09.2009р., №2109091 від 21.09.2009р., №2109092 від 21.09.2009р., №261009 від 26.10.2009р., №2610091 від 26.10.2009р., №181109 від 18.11.2009р., №201109 від 20.11.2009р., №2011091 від 20.11.2009р., №2011092 від 20.11.2009р. (т.1 а.с.202-210).

ТОВ „Селтех ЮГ” було виписано податкові накладні №210909 від 21.09.2009р., №2109091 від 21.09.2009р., №2109092 від 21.09.2009р., №261009 від 26.10.2009р., №2610091 від 26.10.2009р., №181109 від 18.11.2009р., №201109 від 20.11.2009р., №2011091 від 20.11.2009р., №2011092 від 20.11.2009р. на суму отриманого товару 2378028 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 396338 грн. 10 коп. (т.1 а.с.189-191, 193-194, 196-199).

Відповідно до платіжних доручень №1756 від 27.11.09, №1763 від 30.11.09, №1765 від 30.11.09, №1758 від 27.11.09, №1757 від 27.11.09, №1764 від 30.11.09, №186 від 23.09.09, №187 від 23.09.09, №188 від 23.09.09, №205 від 23.09.09, №206 від 23.09.09, №210 від 23.09.09, №211 від 23.09.09, №212 від 24.09.09, №213 від 24.09.09, №214 від 24.09.09, №347 від 26.10.09, №348 від 26.10.09, №351 від 27.10.09, №354 від 28.10.09, №355 від 28.10.09, №356 від 28.10.09, №357 від 28.10.09, №361 від 29.10.09, №362 від 29.10.09, №365 від 29.10.09, №366 від 29.10.09, №367 від 29.10.09, №372 від 30.10.09, №373 від 30.10.09, №374 від 30.10.09, №376 від 30.10.09, №439 від 19.11.09, №440 від 19.11.09, №441 від 19.11.09, №442 від 20.11.09, №443 від 20.11.09, №444 від 20.11.09, №445 від 20.11.09, №447 від 20.11.09, №448 від 20.11.09, №449 від 20.11.09, №450 від 20.11.09, №461 від 27.11.09, №462 від 27.11.09 позивачем здійснено розрахунок з ТОВ „Селтех ЮГ” за отриманий товар у встановленому вищезазначеними договорами купівлі -продажу сільськогосподарської продукції порядку (т.2 а.с.76-120).

Факт реальності вищезазначених господарських операцій також підтверджується товарно-транспортними накладними про прийняття продукції №№15631, 15626 від 18.09.09, №№15632, 13629, 15630, 15628, 15636 15627, 15638, 15633, 15634, 15635, 15639, 15640, 15637 від 19.09.09 (т.2 а.с.202-212), а також складськими квитанціями на зерно №7809 від 26.10.09, №8274 від 20.11.09, №8239 від 18.11.09, №8273 від 20.11.09, №8275 від 20.11.09, №8279 від 20.11.09, №7034 від 21.09.09, №7075 від 21.09.09, №7076 від 21.09.09, №7808 від 26.10.09, №7807 від 26.10.09, №7806 від 26.10.09, №7810 від 26.10.09, №7811 від 26.10.09 (т.2 а.с.186-199), зміст яких свідчить про прийняття позивачем від ТОВ „Селтех ЮГ” товару на зберігання.

При цьому, відповідно до п.2.2 ст.2 статуту ВАТ „Новомиргородський елеватор” предметом діяльності товариства є, в тому числі, надання послуг по зберіганню, обробці, технологічній переробці та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур та іншої сільськогосподарської продукції; закупівля у юридичних та фізичних осіб зернових, зернобобових та олійних культур та іншої сільськогосподарської продукції з розрахунком у готівкові та безготівковій формі (т.2 а.с.155-177).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем представлено первинні бухгалтерські документи, які підтверджують фактичні підстави для віднесення суми сплаченого ВАТ „Новомиргородський елеватор” ПДВ у розмірі 396338 грн. 10 коп. до податкового кредиту.

Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і на бюджетне відшкодування, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та виникнення даного права не пов'язано з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. Якщо ТОВ „Селтех ЮГ” не виконало свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та подальше відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту,

Як встановлено судом, 01 липня 2008 року між ТОВ „Рамбурс-Трайгон” (далі -„Виконавець”) та ВАТ „Новомиргородський елеватор” (далі -„Замовник”) укладено договір №01/07/08-НМ (далі за текстом -Договір №01/07/08-НМ) про надання послуг (т.1 а.с. 26-28), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати комплекс консультаційних послуг, перелік яких наведено в п.1 даного договору.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, що ТОВ „Рамбурс-Трайгон” у відповідності до Договору №01/07/08-НМ, надано позивачу консультаційні послуги, та виписано податкові накладні №4-31/07/08 від 31.07.08, №2-29/08/08 від 29.08.08, №5-30/09/08 від 30.09.08, №7-30/09/08 від 30.09.08, №5-31/10/08 від 31.10.08, №5-30/11/08 від 30.11.08, №4-31/12/08 від 31.12.08, №5-30/01/09 від 30.01.09, №9-27/02/09 від 27.02.09, №5-31/03/09 від 31.03.09, №5-30/04/09 від 30.04.09, №7-29/05/09 від 29.05.09, №6-30/06/09 від 30.06.09, №5-31/07/09 віж 31.07.09, №5-31/08/09 від 31.08.09, №7-30/09/09 від 30.09.09, №5-30/10/09 від 30.10.09, №10-30/11/09 від 30.11.09, №5-30/12/09 від 30.12.09 (т.1 а.с.174-188, 192, 195, 200-201).

Позивачем здійснено розрахунок з ТОВ „Рамбурс-Трайгон” за надані консультаційні послуги в повному обсязі, а саме, в сумі 1719840 грн., в т.ч. ПДВ 286640 грн., про що свідчать платіжні доручення №1308 від 12.08.08, №1642 від 29.09.08, №64 від 26.01.10, №2145 від 09.12.08, №2270 від 30.12.08, №2147 від 09.12.08, №2146 від 09.12.08, №21 від 15.01.09, №172 від 10.02.09, №487 від 06.04.09, №653 від 07.05.09, №1174 від 18.08.09, №1335 від 09.09.09, №1496 від 12.10.09, №1584 від 28.10.09, №1699 від 16.11.09 (т.2 а.с.60-75).

Суми сплаченого ВАТ „Новомиргородський елеватор” ПДВ у розмірі 286640 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту.

Враховуючи те, що єдиною підставою визначення відповідачем позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286640 грн. за взаємовідносинами з ТОВ „Рамбурс-Трайгон” стало, на думку відповідача, безпідставне віднесення його до податкового кредиту, в зв'язку з безпідставним віднесенням до валових витрат вартості цих послуг, а також з огляду на встановлений в судовому засіданні факт правомірності та обґрунтованості віднесення позивачем до валових витрат вартості цих послуг, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (основного платежу) у розмірі 286640 грн..

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ВАТ „Новомиргородський елеватор” правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 682978 грн., сплачену позивачем у звітному періоді у зв'язку з придбанням у ТОВ „Селтех ЮГ”, згідно договорів купівлі -продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 2378028 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ 396338 грн. 10 коп., та отримання від ТОВ „Рамбурс-Трайгон” консультативних послуг згідно Договору №01/07/08-БМ на суму 1719840 грн. в т.ч. ПДВ 286640 грн., з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, факти отримання та оплати яких підтверджено відповідними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень №0000242310/0 та №0000252310/0 від 15 червня 2010 року.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції податкових повідомлень - рішень №0000242310/0 та №0000252310/0 від 15 червня 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ВАТ „Новомиргородський елеватор”.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції №0000242310/0 та №0000252310/0 від 15 червня 2010 року.

Присудити відкритому акціонерному товариству „Новомиргородський елеватор” з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3,40 грн..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено - 08.11.2010р..

Cуддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6

Попередній документ
58073365
Наступний документ
58073367
Інформація про рішення:
№ рішення: 58073366
№ справи: 2а-2555/10/1170
Дата рішення: 02.11.2010
Дата публікації: 07.06.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: податку на додану вартість