03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/6546/2016 Головуючий у І інстанції - Козленко Г.О.
Доповідач - Андрієнко А.М.
1 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Гарматюк О.Д.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Київської міської ради - Рожко Юлії Петрівни на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., третя особа - Київська міська рада, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на майно,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., третя особа - Київська міська рада, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на майно, обґрунтовуючи тим, що 17.10.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-КорнійчукО.М. було відкрито спадкову справу №5/2014 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 26.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 у вигляді квартири АДРЕСА_1. Постановою від 16.04.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 з метою оформлення права власності на спірну квартиру зверталася до Солом'янської державної адміністрації в м. Києві з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1, в якій вона проживала з 1970 року на підставі ордеру від 22.05.1970 року. З огляду на встановлений в порядку ст. 1265 ЦК України факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем та з урахуванням звернення спадкодавця до органу приватизації про оформлення передачі в приватну власність вищевказаної квартири, до спадкоємця перейшло право вимагати визнання за ним права власності на цю квартиру, що передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». У зв'язку з чим позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,00 кв.м, яка складається з: 1 кімната - 16,2 кв.м., 2 кімната - 11,5 кв.м., кухні - 6,2 кв.м., ванної кімнати - 2,0 кв.м., вбиральні - 0,9 кв.м., коридору - 5,2 кв.м., балкону - 2,0 кв.м. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник Київської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону . Зазначив, що заява ОСОБА_5 на приватизацію житла не була зареєстрована належним чином та свідоцтво про право власності на спірну квартиру ОСОБА_5 не видавалося, а спадкоємцем не було надано належних доказів зворотнього.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу , просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники позивача просили відхилити апеляційну скаргу , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.05.1970 року ОСОБА_6 видано ордер на жиле приміщення на сім'ю, яка складається з 3 чоловік: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (донька), на право зайняття 2 кімнат квартири АДРЕСА_1. Ордер виданий на підставі рішення виконкому Залізничної ради від 27.04.1970 р. за № 720.
Як вбачається з довідки № 1168 про склад сім'ї наймача квартири за адресою: АДРЕСА_2, постійно мешкають і мають право на приватизацію житла: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата реєстрації 01.09.1970 р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис №14141.
Після її смерті залишилася квартира АДРЕСА_1.
17.10.2014 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідної бабусі ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
16.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М. з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-КорнійчукО.М. від 16.04.2014 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з неподанням правовстановлюючих документів на спадкове майно, в той же час в цій постанові встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 в належний строк, факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_5 (двоюрідна бабуся) та спадкоємцем ОСОБА_3 (внучатий племінник) та підстави для закликання до спадкування (відповідно до вимог ст. 1265 Цивільного кодексу України).
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки померла ОСОБА_5 скористалася своїм правом на передачу квартири їй у власність, то позивач , який прийняв спадщину в установленому законом порядку, набув право власності на квартиру.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна , оскільки рішення ним постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування цього рішення та постановлення нового.
Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Звертаючись з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М. про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на майно , позивачем, а також судом першої інстанції не зазначено, в чому полягає незаконність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що спірна квартира на момент смерті спадкодавця у її власності не перебувала, оскільки правоустановчий документ на цю квартиру ОСОБА_5 не видавався.
Відповідно до ст.. 5,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування.
Оскільки спадкодавець не мала інших спадкоємців за законом та не вчинила заповіту на своє майно, то територіальна громада м.Києва в особі Київської міської ради є належним відповідачем по справі, так як в разі відмови позивачу у позові спірна квартира залишається у власності Київської міської ради.
Приватний нотаріус КМНО Арестович-Корнійчук О.М. не є належним відповідачем по справі про визнання права власності на спадкову квартиру, а тому в задоволенні позову із цих підстав повинно бути відмовлено.
Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_5 звернулась із заявою про передачу в приватну власність квартири згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, що підтверджується вхідним штампом від 10.09.2012 р. на заяві, не може , на думку колегії суддів, свідчити про те, що спадкодавець в установленому законом порядку зверталася до відділу приватизації Солом'янської районної державної адміністрації м.Києва, такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки приватизаційна справа із пакетом документів на спірну квартиру у відділі приватизації відсутня, заява ОСОБА_5 на приватизацію квартири в журналі реєстрацій не зареєстрована та не містить вхідного номеру, а тому підстав вважати, що ОСОБА_5 в установленому порядку звернулася до відділу приватизації із заявою про приватизацію її квартири, немає. Зазначені обставини підтверджуються листами Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації на ім'я Солом'янського районного суду м.Києва ( а.с.138-140)
Колегія суддів не погоджується із посиланням представників позивача на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові у справі за № 6-121цс13, оскільки як вбачається із матеріалів справи померла ОСОБА_5 не висловила свою волю на приватизацію займаної нею квартири, оскільки не подала до компетентних органів належно оформлений пакет документів . Оскільки сама ОСОБА_5 не скористалася своїм правом та не отримала у власність квартиру, то відповідно таке право не могло перейти до її спадкоємців за законом.
Крім того, із дати, вказаної на заяві ОСОБА_5 1.08.2012 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 пройшло більше двох років, і спадкодавець не звернулася до відділу приватизації ні з питанням чому її заява не розглядається, ні з питанням про видачу свідоцтва про право власності на квартиру, що також у суду викликає сумнів на волевиявлення позивачки приватизувати своє житло.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину є правомірною, щодо визнання права власності на квартиру, то нотаріус не є належним відповідачем по цих позовних вимогах, а тому в задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Київської міської ради - Рожко Юлії Петрівни задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., третя особа - Київська міська рада, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 діб шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: