Апеляційний суд міста Києва
1 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2016 року у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_5 про обмеження строків звернення прокурорів Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до Святошинського районного суду м. Києва з обвинувальним актом відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що відповідно до вимог п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26, ч.1 ст.303 КПК України вирішення зазначених у клопотанні питань не відноситься до повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, що згідно з ч.4 ст.304 КПК України є підставою для відмови у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання від 25.05.2016 року.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суть клопотання полягала в обмеженні прокурорів у часі на звернення до суду з обвинувальним актом, що було зумовлено необхідністю уникнути затягування судового розгляду справи. Обвинувальний акт вже двічі повертався прокурору і після усунення недоліків процесуальні керівники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не докладають зусиль задля якнайшвидшого звернення з ним до суду. Вважає, що слідчий суддя та суд можуть прийняти таке рішення, керуючись ч.6 ст.9 КПК України, згідно з якою у випадках, коли положення цього Кодексу не
Провадження № 11-сс/796/1835/2016
Категорія: ст.303 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу, зокрема, верховенство права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, звертаючи увагу на те, що бездіяльність прокурорів у кримінальному провадженні порушує його права, оскільки не дає можливості захищатися в суді від висунутого обвинувачення, перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Як встановив слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами провадження, 25.05.2016 року ОСОБА_5 звернувся з клопотанням, в якому просив визнати протиправною бездіяльність прокурорів Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які є процесуальними керівниками у кримінальному провадженні № 32014100080000100, стосовно недотримання розумних строків направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_5 до Святошинського районного суду м. Києва і обмежити прокурорів у строках направлення днем постановлення ухвали слідчим суддею.
Крім того, ОСОБА_5 просив здійснити одночасний привід зазначених прокурорів разом з обвинувальним актом до канцелярії Святошинського районного суду м. Києва.
У клопотанні ОСОБА_5 акцентував увагу на недотриманні прокурорами розумних строків та умисному затягуванні передачі кримінальної справи до суду, що порушує його права, адже він перебуває у стані юридичної невизначеності.
Висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, про відсутність правових підстав для розгляду клопотання ОСОБА_5 є обґрунтованими.
Так, частиною 1 статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в тому числі бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Крім того, згідно з ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
При цьому колегія суддів зауважує, що згідно з ч.2 ст.28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує слідчий суддя в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. В клопотанні ОСОБА_5 не йшлося про встановлення розумних строків для виконання певних процесуальних дій, а ставилося питання про встановлення граничного строку звернення до суду з обвинувальним актом у день постановлення слідчим суддею ухвали, на що компетенція слідчого судді не розповсюджується. А тому така бездіяльність прокурорів в аспекті ч.3 ст.26, п.1 ч.1 ст.303 КПК України не є предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_5 колегія суддів вважає правильним і з ним погоджується.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_5 про обмеження строків звернення прокурорів Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до Святошинського районного суду м. Києва з обвинувальним актом, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3