26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
представників власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності управління з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «Полікомбанк», який знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Київська, 3, у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.
Прийняте рішення слідчий суддя обґрунтував наявністю підстав для застосування даного заходу кримінального провадження.
В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити. Так апелянт вказує на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» не має жодного відношення до кримінального провадження, зокрема жодній посадові особі даного товариства не повідомлено про підозру, а його працівники не допитувалися як свідки. Також, апелянт не погоджується і з висновками слідчого судді, що дані грошові кошти можуть бути речовими доказами по справі, оскільки слідчим не надано в підтвердження цього будь-яких даних. Крім того, на думку апелянта, застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не врахував негативних наслідків для товариства, адже арешт рахунків перешкоджає його діяльності. Таким чином, представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, що є безумовною підставою для її скасування.
Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку оскільки розгляд клопотання відбувся без повідомлення власника майна, а тому просить визнати причину пропуску строку поважною.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що арешт на майно накладено без будь-яких правових підстав на те, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочинну, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача, відчуження.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт застосовується з метою забезпечення конфіскації майна.
На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурордотрималися.
Так, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000825 за ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом вчинення заступником Голови ДСНС України ОСОБА_9 за попередньою змовою з директором Департаменту ресурсного забезпечення ДСНС України ОСОБА_10 та іншими невстановленими посадовими особами ДСНС України, які мають відношення до проведення конкурсних торгів в ДСНС України, спільно з керівниками підприємств-учасників конкурсних торгів, зокрема ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» та ТОВ «ПК «Пожмашина» та іншими підприємствами задіяними для переведення в готівку державних коштів, зокрема ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС-АГРО», дій по готуванню до вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного з привласненням та заволодінням державними коштами в особливо великих розмірах під час проведення конкурсних торгів на закупівлю ДСНС України автомобілів спеціального призначення за державні кошти на суму 200 млн. грн.. для потреб ДСНС України на 2015 рік.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор відповідно до вимог ст. 171 КПК України, зазначив підстави і мету такого заходу забезпечення кримінального провадження а саме вказав, що у зв'язку з тим, що вказане майно може бути доказом у кримінальному провадженні, існує реальна загроза незаконного відчуження майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням вище зазначених обставин, доводів клопотання прокурора та наданих на їх обґрунтування матеріалів, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, ч. 5 ст. 191 КК України передбачає конфіскацію майна.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Посилання апелянта з приводу того, що накладаючи арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» фактично блокує діяльність товариства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя наклав арешт на грошові кошти у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» ОСОБА_5 про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних проваджень у сфері власності управління з розслідування кримінальних проваджень у сферах державної служби та власності Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «Полікомбанк», який знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Київська, 3, у частині видатку коштів, за виключенням перерахувань сум податків і заробітної плати (в тому числі ЄСВ, військовий збір, тощо) працівникам підприємства, та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Альянс-Агро» ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/1478/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1