"23" травня 2016 р. Справа № 922/116/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Максимовський С.О.
1-ї третьої особи - не з'явився
2-ї третьої особи - не з'явився
3-ї третьої особи - не з'явився
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків (вх.№902Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2016 року у справі № 922/116/15
за позовом Харківської міської ради, м. Харків,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Управління державного земельного агентства у м.Харкові Харківської області, м.Харків,
2.Управління Держгеокадастру агентства у м.Харкові Харківської області, м.Харків,
3. Індустріальна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м.Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про внесення змін до договору оренди землі ,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.2016р. у справі №922/116/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М.; суддя Кухар Н.М.; суддя Новікова Н.А.) у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі відмовлено
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким позов Харківської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі задовольнити у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві зазначив, що позивачем не доведений розмір орендної плати, який пропонується змінити з урахуванням нової нормативної грошової оцінки та не доведено правильність визначення інших показників, які впливають на розрахунок орендної плати; умови запропонованої позивачем додаткової угоди не є такими, обов'язковість яких передбачена діючим законодавством України, а позивачем не надано суду доказів погодження з відповідачем розміру орендної плати, що зазначена в редакції запропонованої додаткової угоди.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що На підставі рішення XXXIII сесії Харківської міської ради IV скликання від 22.02.2005 року № 21/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва " між Харківською міською радою (орендодавець, позивач) та ФО П ОСОБА_2 (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі від 20.10.2005р., реєстраційний номер 82131/05 від 20.10.2005р., за яким п. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови площею 0,0140 га (під забудовою - 0,0018 га, інших угідь - 0,0122 га), яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. ( п.п. 1, 2 договору.)
Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки: на період будівництва згідно з довідкою №1609/05 від 23.06.2005 року становить 14772 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою №1610/05 від 23.06.2005 року становить 73858 грн.
Договір укладено строком: на період будівництва до 31.12.2007 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 31.12.2030 року (п.8 договору).
У п.9 договору зазначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.
Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: на період будівництва: 2005 рік: 38,07 грн.; 2006 рік: 56,05 грн., з 2007 року: 105,76 грн., на період експлуатації: з 31.12.2007 року: 320,24 грн.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 10 договору сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, а пунктом 11 передбачили, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем рівними частками щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
У п. п. 13, 36 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. Пунктом 2 цього рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. застосовується з 01.01.2014р.
Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013р." встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. вводиться в дію з 01.01.2014р. Зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12, згідно з пунктом 16.4 цього Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, зокрема зміни нормативної грошової оцінки землі.
При здійсненні розрахунку орендної плати за земельну ділянку, що орендується відповідачем, позивачем отриманий витяг № 131 від 14.11.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого здійснений розрахунок розміру орендної плати від 17.12.2013р.
У зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі Департамент земельних відносин Харківської міської ради направив на адресу відповідача лист вих. № 1550/0/30-13 від 30.12.2013р. з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки. До листа-пропозиції доданий проект додаткової угоди, який датований 26.03.2014р.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав відповідь на лист-пропозицію у встановлений термін, що стало підставою для звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі №82131/05 від 20.10.2005 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції позивача, з підстав зміни розміру орендної плати на підставі чинного законодавства через прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову,виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ч.1 ст.651 ЦК України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із вказаними положеннями кореспондується норма ч.1. ст.188 ГК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" так само передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Порядок зміни та розірвання договору визначено частинами ст.188 ГК України.
Отже, зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
З положень частини 1 статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та частини 1 пункту 289.1 статті 289 ПК України вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.
Разом з тим, частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у пункті 13 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів.
Отже, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Вищий господарський суд України, направляючи дану справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, у своїй постанові від 05.11.2015р. зазначив, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Щодо розрахунку позивачем пропонованого розміру орендної плати, то за змістом ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яка в свою чергу відповідно до положень ст. 23 цього Закону затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.
Суд першої інстанції, з огляду на зазначені вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 05.11.2015р., встановив наступне.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з повноваженнями, визначеними ст. 122 Земельного Кодексу України.
Частиною 1 ст. 20 Земельного Кодексу України передбачено, що віднесення земель до чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що орендодавець (позивач у справі), на підставі рішення XXІІІ сесії Харківської міської ради 4 скликання від 22.02.2005р. № 21/05 надав орендарю (відповідачу у справі) в строкове платне користування терміном дії до 31.12.2030р. земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, розташованої за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0140га.
Пунктом 43 договору оренди земельної ділянки визначено, що невід'ємною частиною договору є - план земельної ділянки, який містить кадастровий № НОМЕР_1, опис меж та площу земельної ділянки, переданої в оренду відповідачу у справі.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, станом на 01.01.2013 року.
Згідно п. 1.1. вказаного рішення, затверджено базову вартість одного кв. м. земель міста у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, станом на 01.01.2013р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13, Департаментом земельних відносин на підставі п. 4 ст. 33 Закону
Пунктами 3.1., 3.2. зазначеного Порядку передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.
У Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N 18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за N 388/12262 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), наданої в оренду, становить 1,0.
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні розрахунку орендної плати за земельну ділянку, що орендується відповідачем, позивачем отриманий витяг № 131 від 14.11.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якого здійснений розрахунок розміру орендної плати від 17.12.2013р.
Згідно з витягом № 131 від 14.11.2013 року № 4109/08 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 140 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка передана відповідачу в оренду, складено виходячи з того, що функціональне використання земельної ділянки - землі комерційного використання, застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі 2,5, з визначенням площі земельної ділянки під забудовою - 140 кв.м.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, правомірно встановив, що рішенням Харківської міської ради від 22.02.2005р. №21/05 затверджено ФОП ОСОБА_2 (відповідачу у справі) проект відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації торговельного павільйону з навісом, з західного боку якої для проектування розташоване коло тролейбусу. Згідно листа від 11.12.2003р. за №279, Харківське КП "Міськелектротранс" надано згоду на реконструкцію навісу для очікування пасажирського електротранспорту.
Матеріали справи містять проект відведення земельної ділянки, затверджений рішенням Харківської міської ради від 22.02.2005р. №21/05 , свідоцтво про право власності, технічний паспорт, та акт вводу в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.08.2007р. №811.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.08.2007р. №811 СПДФО ОСОБА_2 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію торгівельного павільйону, загальною площею 58,0 кв.м., з навісом площею 28,0 кв.м. по АДРЕСА_1.
Отже, ФОП ОСОБА_2 фактично в повному обсязі не використовує земельну ділянку, а лише її частину, яка знаходиться під забудовою загальною площею 58,0 кв.м., а навіс площею 28,0 кв.м. використовується для очікування пасажирами електротранспорту.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилається на додаток перший "Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначенні та населених пунктів", затвердженого Наказом Держкомзему України, МінагрополітикиУкраїни, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006p. №18/15/21/11, в якому вказано, що землі підприємств, що здійснюють роздрібну торгівлю побутовими товарами віднесені до земель комерційного використання із коефіцієнтом 2,5. Тобто, відповідно витягу № 131 від 14.11.2013р. № 4109/08 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площею 140 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яка передана в оренду, складено виходячи з того, що функціональне використання земельної ділянки - землі комерційного використання із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі 2,5. та визначенням площі земельної ділянки під забудовою - 140 кв.м., що в свою чергу, вплинуло на величину нормативно грошової оцінки.
Суд першої інстанції оюгрунтовано встановив, що зазначена земельна ділянка забудована не повністю, а саме: на ній розміщено павільйон площею 58,0 кв.м та навіс для очікування міського електротранспорту площею 28,0 кв.м.
Відповідно до п. 3.5 Наказу Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомзему України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 року № 377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 року за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.
Додатком 1 до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук, Держкомзему України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.01.2006р. № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачено виключний перелік кодів розділу КВЕД та склад категорій земель віднесених до категорії земель за функціональним використанням до земель "Комерційного використання", для яких встановлено значення коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі - 2.5.
Відповідно до таблиці коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 до земель житлової та громадської забудови застосовується коефіцієнт - 1,0.
Суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що при здійсненні розрахунку нормативно грошової оцінки землі, позивачем безпідставно віднесено земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови (п. 1 Договору оренди землі) площею 140 кв.м. у АДРЕСА_1, яку орендує відповідач, до категорії земель за функціональним використанням "Комерційне використання", а відтак, розрахунок величини нормативно грошової оцінки вказаної земельної ділянки з застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф в розмірі - 2.5, є необґрунтованим.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1 визначена відповідно до витягу № 131 від 14.11.2013р. № 4109/08, обчислена невірно, оскільки викладені у вказаному витягу фактичні данні (зокрема, щодо повної забудови всієї площі земельної ділянки) не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що позовні вимоги щодо зміни нормативної грошової оцінки та орендної плати є недоведеними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, та правомірно відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.
Господарський суд обгрунтовано зазначив, що аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2015р. у справі № 922/864/15.
Суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу з задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, так як представник Харківської міської ради ОСОБА_3 мав право підписувати позовну заяву на підставі довіреності №08-11/4697/2-14 від 24.12.2014 року, яка дійсна з 01 січня до 31 грудня 2015 року.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 629, 651 ЦК України, ст.ст. 20, 122,124 Земельного Кодексу України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2016 р. по справі №922/116/15 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 30.05.16
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.