04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" червня 2016 р. Справа№ 910/23291/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Ропій Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,
представників:
від позивача Веничук Є.В., дов. від 18.03.2016 №11,
від відповідача Гембара О.Ю., дов. від 01.03.2016 б/н,
Міщенко М.М., дов. від 23.10.2015 б/н,
розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 (підписане 21.03.2016)
у справі №910/23291/15 (головуючий суддя Ярмак О.М., судді Пукшин Л.Г., Цюкало Ю.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 1»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»
про стягнення 67 572 536,26 грн (71 952 804,25 грн з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)
Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд - 1» (далі - ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1», або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (далі - ТОВ «Віта Верітас») про стягнення 67 572 536,26 грн.
27.10.2015 позивач подав заяву про зміну підстав позову, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та просить стягнути з відповідача кошти у сумі 19 666 963,14 грн як вартість безпідставно набутого відповідачем майна та кошти у сумі 47 905 573,12 грн як платежі, які відносяться до об'єкту інвестицій інвестора та підлягають поверненню відповідачем на користь позивача.
Суд першої інстанції прийняв вказану заяву до розгляду.
19.01.2016 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 71 952 804,25 грн, з яких 19 425 557,42 грн вартість безпідставно набутого майна, 52 527 246,83 грн платежі, які відносяться до об'єкта інвестицій інвестора та підлягають поверненню на користь позивача.
Місцевий господарський суд прийняв вказану заяву до розгляду, виходячи з якої й вирішував судовий спір.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі №910/23291/15 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» не обґрунтувало позовні вимоги належними доказами та не довело обставини у відносинах позивача з відповідачем, з якими законодавство пов'язує можливість стягнення вартості безпідставно набутого майна, а також не довело факт порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати платежів позивачу у заявленій сумі.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» підтвердило витрати первинною бухгалтерською документацією (копіями банківських виписок, договорів на виконання робіт, укладених позивачем з підприємствами підрядниками - виконавцями робіт). Проте, судом відхилено вказані документи як докази фінансування позивачем об'єкта будівництва. Окрім того, витрати позивача підтверджуються експертним висновком від 03.10.2014 №1656, складеним за результатами проведеної експертизи П. Сажин, експертом Національного центру судових експертиз при Міністерстві юстиції Республіки Молдова, та ухвалою про припинення кримінальної справи від 29.04.2015 №2014038041 прокурора Прокуратури сектору Буюкань, мун. Кишинів, юридичногого радника І рангу Демчучина І. Відтак позивач, посилаючись ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зазначає, що він вправі звернутись з грошовою вимогою до відповідача - власника безпідставно набутого ним майна, у тому числі у вигляді витрачених позивачем коштів на організацію та будівництво об'єкта інвестування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу, прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №910/23291/15, розгляд скарги призначено на 18.05.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.
Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 11.04.2016) - 13.04.2016 (позивачу та відповідачу), долучені до матеріалів справи.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 змінити в його мотивувальній частині:
на сторінці 3 в абзаці 6 після слів і цифр «Надалі між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими вносилися зміни та доповнення до договору, а саме: від 04.01.2007 №01, від 10.03.2007 №02, від 12.03.2007 №03, від 03.01.2008 №04, від 18.04.2008 №05, від 22.09.2008 №06, від 22.09.2008 №07, від 27.10.2008 №08, від 27.01.2009 №09, від 10.09.2009 №10 - виключити слова і цифри «№ 11 від 25.01.2010»;
на сторінці 6 абзац 4 доповнити рішення наступним текстом: «Граничний обсяг інвестицій за договором №01/12 про інвестування будівництва від 26.12.2006 становить 606 000 000 (шістсот шість мільйонів) грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 101 000 000 (сто один мільйон) грн, але не більше суми з врахуванням ПДВ еквівалентної 120 000 000 (ста двадцяти мільйонам) доларів США, відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди від 10.09.2009 №10.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов хибного висновку про укладення між сторонами додаткової угоди від 25.01.2010 №11. ТОВ «Віта Верітас» неодноразово підтверджувало наданими документальними доказами, що до договору про інвестування будівництва від 26.12.2006 №01/12 було укладено 10 додаткових угод, а додаткова угода від 25.01.2010 №11 до договору є неукладеною.
Разом з тим скаржник вказує на те, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні не зазначив зміст укладеної додаткової угоди від 10.09.20009 №10 до договору, якою розмір інвестицій було визначено у сумі 606 000 000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу, прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №910/23291/15, розгляд скарги призначено на 18.05.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.
Доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 11.04.2016) - 13.04.2016 (позивачу та відповідачу), долучені до матеріалів справи.
17.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1».
18.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього у відрядженні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 відкладено розгляд апеляційних скарг на 01.06.2016.
01.06.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» надійшли заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «Віта Верітас».
У судовому засіданні 01.06.2016 представник ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її здовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю. Також представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення.
Представники ТОВ «Віта Верітас» підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 змінити в його мотивувальній частині:
на сторінці 3 в абзаці 6 після слів і цифр «Надалі між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими вносилися зміни та доповнення до договору, а саме: від 04.01.2007 №01, від 10.03.2007 №02, від 12.03.2007 №03, від 03.01.2008 №04, від 18.04.2008 №05, від 22.09.2008 №06, від 22.09.2008 №07, від 27.10.2008 №08, від 27.01.2009 №09, від 10.09.2009 №10 - виключити слова і цифри «№ 11 від 25.01.2010»;
на сторінці 6 абзац 4 доповнити рішення наступним текстом: «Граничний обсяг інвестицій за договором №01/12 про інвестування будівництва від 26.12.2006 становить 606 000 000 (шістсот шість мільйонів) грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 101 000 000 (сто один мільйон) грн, але не більше суми з врахуванням ПДВ еквівалентної 120 000 000 (ста двадцяти мільйонам) доларів США, відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди від 10.09.2009 №10. Також представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги позивача, просили залишити її без задоволення.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ТОВ «Віта Верітас» підлягає задоволенню з наступних підстав.
26.12.2006 між Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1(замовник-забудовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (інвестор) укладено договір про інвестування будівництва №01/12 (далі - договір № 01/12), предметом якого є фінансування інвестором будівництва та набуття ним права власності на об'єкт інвестування, який замовник-забудовник зобов'язується збудувати самостійно та/або із залученням підрядних організацій та здати відповідній державній приймальній комісії. Після завершення будівництва та введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор набуває права власності на новозбудоване нерухоме майно у порядку, передбаченому договором, а замовник-забудовник сприяє в оформленні права власності або права довгострокового користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано об'єкт інвестування, шляхом надання згоди відповідно до чинного законодавства.
У п.2.2 договору передбачено, що інвестор зобов'язується внести інвестиції в обсязі, порядку та строки, визначені даним договором та додатком № 1, та прийняти об'єкт інвестування на умовах визначених даним договором.
Даний правочин є інвестиційним договором відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (п.2.3 договору).
Об'єктом інвестування є об'єкти соціально-культурної сфери Оболонського району м. Києва, розташовані за адресою: Оболонський проспект, від станції метро «Оболонь» до станції метро «Героїв Дніпра», які здійснюватимуться згідно розробленої замовником-забудовником та у встановленому законодавством порядку погодженої проектної документації будівництва та у відповідності з затвердженими сторонами технічними умовами (п.1.3 договору).
Між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими вносились зміни до договору, а саме: від 04.01.2007 №01, від 10.03.2007 №02, від 12.03.2007 №03, від 03.01.2008 №04, від 18.04.2008 №05, від 22.09.2008 №06, від 22.09.2008 №07, від 27.10.2008 №08, від 27.01.2009 №09, від 10.09.2009 №10.
10.09.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №10 до договору, якою сторони п.1.3 виклали в наступній редакції: «Об'єкт інвестування - об'єкти соціально-культурного призначення, орієнтовною загальною площею 158 474,60 кв.м., які включають в себе: «Блок А» (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська») та «Блок Б» (гостьові автостоянки).
Пунктом 3.1 договору, в редакції додаткової угоди від 10.09.2009 №10, визначено, що сторони попередньо погоджуються з тим, що об'єкт інвестування складається з двох частин, а саме:
- три-поверхова нежитлова будівля, орієнтованою загальною площею 158 474,60 кв. +/- 10%: «Блок А» об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська»; та «Блок Б» об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська» і станцією метро «Героїв Дніпра», та машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації (п.п.3.1.1);
- окремо стояче торгівельно-офісне приміщення (п.п.3.1.2).
Обсяг інвестицій, що вноситься інвестором у фінансування три-поверхової нежитлової будівлі, орієнтованою загальною площею 158 474,60 кв.м. +/- 10%: «Блок А» об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Оболонь» та станцією метро «Мінська»; та «Блок Б» об'єктів соціально-культурного призначення (між станцією метро «Мінська» і станцією метро «Героїв Дніпра», та машиномісця відповідно до погодженої сторонами проектно-кошторисної документації становить 606 000 000 (шістсот шість мільйонів) грн, в тому числі ПДВ (20%) - 101 000 000 (сто один мільйон), але не більше суми з врахуванням ПДВ еквівалентної 120 000 000 (ста двадцяти мільйонам) доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент внесення кожної частини інвестицій (п.8.1 договору, в редакції додаткової угоди від 10.09.2009 №10).
Згідно з п.6.13 ст.6 договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2007 №02, якщо це передбачено чи буде передбачено договором оренди земельної ділянки для будівництва від 14 червня 2004 чи іншими угодами і домовленостями замовника-забудовника з Радою чи іншою уповноваженою особою, замовник-забудовник зобов'язаний самостійно у визначеному розмірі, порядку та у строк, що передбачені відповідними угодами і домовленостями, вносити та/або компенсувати орендну плату за користування земельною ділянкою та здійснювати будь-які інші платежі, що стосуються об'єкта інвестування на земельній ділянці, на якій проводиться його будівництво. Такі платежі відносяться до обсягу інвестицій інвестора та підлягають сплаті у терміни, додатково погоджені сторонами. Всі ризики пов'язані з неможливістю здійснення будівництва внаслідок невиконання замовником-забудовником своїх зобов'язань за відповідними договорами і угодами, покладаються на замовника-забудовника.
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 у справі №32/147 ТОВ «Віта Верітас» на виконання умов договору було здійснено фінансування будівництва об'єктів соціально-культурного призначення (Блок А та Блок Б) на загальну суму 756 418 234,72 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 у справі №32/147 позов задоволено частково. Визнано за ТОВ «Віта Верітас» право власності на об'єкт незавершеного будівництва - Блок Б об'єктів соціально-культурного призначення, загальною проектною площею 78 049,90 м.кв., який знаходиться на проспекті Оболонському, від станції метро «Мінська» до станції метро «Героїв Дніпра», на земельній ділянці площею 3,3857 га на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002. Зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ТОВ «Віта Верітас» право власності на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на проспекті Оболонському, від станції метро «Мінська» до станції метро «Героїв Дніпра», м. Київ, а саме: «Блок Б» об'єктів соціально-культурного призначення Оболонського району, загальною проектною площею 78 049,90 м.кв. В іншій частині в позові відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги у справі №32/147, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Віта Верітас» доведено його права на визнання за ним права власності на спірне майно.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 у справі №32/147 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2010.
Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виклав у його мотивувальній частині окремі обставини, які судом не встановлювались. При цьому суд дійшов висновків, що суперечать обставинам справи.
Так, на сторінці 3 в абзаці 6 рішення вказано «Надалі між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими вносилися зміни та доповнення до договору, а саме: від 04.01.2007 №01, від 10.03.2007 №02, від 12.03.2007 №03, від 03.01.2008 №04, від 18.04.2008 №05, від 22.09.2008 №06, від 22.09.2008 №07, від 27.10.2008 №08, від 27.01.2009 №09, від 10.09.2009 №10, від 25.01.2010 №11».
Місцевий господарський суд визнав додаткову угоду від 25.01.2010 №11 як таку, що була укладена між сторонами та яка вносила відповідні зміни до основного договору.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.
Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у справі №1-1179/11 встановлено:
«У період часу з 01.11.2009 по 24.12.2009 у особи, яку оголошено у міжнародний розшук, виник умисел на залучення до вчинення злочину колишнього директора ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» Бабича В.П., якому було дано вказівку про підробку документів, необхідних для створення третейського спору і розгляду справи в Постійно діючому третейському суді при Корпорації «Сила Закону» (далі Третейський суд) щодо визнання права власності за ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» на Блок «Б», а також проектів документів, необхідних для розгляду заяви ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» про видачу виконавчого документа в Октябрському районному сіді м. Полтави, на що той погодився…
…Будучи обізнаною про умисел особи, яку оголошено в міжнародний розшук, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а саме майном ТОВ «Віта Верітас» у вигляді об'єкта інвестування - Блоком «Б», особа запропонувала протизаконно набути за ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» право власності на Блок «Б» внаслідок прийняття третейським судом рішення для отримання виконавчого листа в суді загальної юрисдикції і подальшої реєстрації права власності в комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (дачі Київське МБТІ).
У період часу з 01.11.2009 по 24.12.2009 в приміщенні офісу Корпорація «Сила Закону», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Куйбишева, 20, особою 1, матеріали, щодо якої виділено в окреме провадження, за пособництва особи 2, матеріали, щодо якої виділено в окреме провадження, було підроблено два примірники рішення третейського суду з датою, що не відповідає дійсності - «26 лютого 2009 року», яким було визнано право власності на Блок «Б» за ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» та зобов'язано Київське МБТІ зареєструвати за ЗАТ «Трест Київміськбуд - 1» право власності на Блок «Б», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 21б, які були направлені особою 1, матеріали, щодо якої виділено в окреме провадження, до ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1».
…Після отримання підробленого виконавчого листа та підробленої ухвали Октябрського районного суду м. Полтави з датою «18.03.2009», приблизно 24.12.2009 в особи, яку оголошено в міжнародний розшук, виник умисел на залучення до вчинення злочину в якості виконавця Цимбала В.П., який повинен був підписати лист до Київського МБТІ про реєстрацію права власності на Блок «Б» за ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1». У зв'язку з цим, особа, яку оголошено в міжнародний розшук, діючи в інтересах ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» та в особистих інтересах, у вказаний період часу надала виконавчому директору ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» Цимбалу В.П. вказівку про підписання листа до Київського МБТІ про реєстрацію права власності на Блок «Б» за вказаним підприємством, на що той погодився.
… В подальшому Цимбал В.П. 25 січня 2010, достовірно знаючи про те, що Київським МБТІ зареєстровано за ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» право власності на Блок «Б», перебуваючи в приміщенні ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1» підписав додаткову угоду №11 до інвестиційного договору від 26.12.2009 №11, яку не направляв до ТОВ «Віта Верітас», а залишив на ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1», завуалювавши таким чином свої злочинні дії перед працівниками (бухгалтерія, інші) ПрАТ (ЗАТ) «Трест Київміськбуд - 1».
Відповідно до частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини другої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18).
Відтак оскільки Цимбал В.П. вчинив дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, суд визнав Цимбала В.П. винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.
Частина 1 ст.202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч.ч.1-3 ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо) (п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9).
Враховуючи вирок Оболонського районного суду міста Києва від 30.12.2011 у справі №1-1179/11, виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо не отримання акцепту стороною, що направила оферту, додаткова угода від 25.01.2010 №11 до договору є неукладеною (не вчиненою як правочин).
Підставою заявленого позову позивачем первісно було зазначено незадоволену вимогу ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» від 12.08.2015 №136 про оплату 67 572 536,26 грн суми боргу на підставі додаткової угоди від 10.03.2007 №02, додаткової угоди від 25.01.2010 №11 до договору.
При цьому вимога від 12.08.2015 №136 про відшкодування витрат позивача на об'єкт інвестування Блок «Б» обґрунтовувалась витраченими на об'єкт інвестування понад отриманих від ТОВ «Віта Верітас» інвестицій за рахунок своїх обігових коштів 67 572 536,26 грн. Суму зазначених витрат позивача, за його твердженнями, встановлено експертним висновком від 03.10.2014 №1656 щодо матеріалів кримінальної справи №2014038041, складеним експертом НЦСЕ при Міністерстві юстиції Республіки Молдова, а також ухвалою при припинення кримінальної справи від 29.04.2015 №2014038041 прокурора Прокуратури сектору Буюкань, мун. Кишинів юридичного радника І рангу Демчучина І. з посиланням на п.6.13 ст.6 договору.
В подальшому, як зазначалось вище, ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» змінило підстави заявленого позову, обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача сум, як безпідставно отриманих коштів згідно ст.1212 ЦК України.
Крім того, позивач, користуючись правами, наданими ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 71 952 804,25 грн з яких:
- 19 425 557,42 грн платежів за виконані роботи (надані послуги) з 21.06.2002 по 22.12.2006, відповідно до ст.1212 ЦК України;
- 52 527 246,83 грн платежів з 16.01.2007 по 31.08.2007 відповідно до умов договору.
Стосовно заявленої суми 19 425 557,42 грн, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вони застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зі змісту зазначеної вище норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: по-перше, набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження платежів, здійснених за період з 21.06.2002 по 22.12.2006, позивач посилається на документи (банківські виписки, договори на виконання робіт, укладені позивачем з підприємствами підрядниками).
Проте, вказані документи підтверджують здійснення власних господарських операцій, за результатами яких роботи та послуги отримав та використав сам позивач.
Відтак вимоги ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» в цій частині не відповідають положенням ст.1212 ЦК України, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність обставин безпідставного збагачення, тобто набуття або збереження майна ТОВ «Віта Верітас» без достатньої правової підстави.
Оскільки між сторонами було укладено договір про інвестування будівництва від 26.12.2006 №01/12, то правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст.1212 ЦК України.
Крім того, умови договору не визначають обов'язку відповідача компенсувати витрати, вчинені до укладення договору.
Водночас умови договору передбачають, що з метою виконання предмета договору замовник-забудовник зобов'язаний своєчасно отримати всі погодження та дозвільні документи, необхідні для затвердження проектної документації та здійснення будівництва, включаючи, але не обмежуючись, позитивний висновок комплексної державної експертизи і дозвіл на виконання будівельних робіт. Замовник-забудовник самостійно несе відповідальність за порушення термінів отримання дозвільних документів та погоджень, необхідних для виконання договору.
За таких обставин кошти, сплачені ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» за період з 21.06.2002 по 22.12.2006 його контрагентам, не можуть бути витребувані в порядку ст.1212 ЦК України з ТОВ «Віта Верітас».
Стосовно платежів з 16.01.2007 по 31.08.2007 в сумі 52 527 246,83 грн суд апеляційної інстанції виходить з такого.
З розрахунку, наведеного в заяві про збільшення позовних вимог вбачається, що позивачем до вказаної суми включено здійснені ним оплати, зокрема: ТОВ «БП-4 КМБ-1» за будівництво об'єктів соціально-культурного призначення, МПП «ТМ «ВІСАК» за проектно-вишукувальні роботи, Комунальній організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури» за роботи по винесенню в натуру червоних ліній, СП «Служба тунельних споруд КП «Київський метрополітен» за послуги за технічні умови, КП УЗН Оболонського району за відновлення газонів, ДП «Укргеодезмарк» ВАТ «Київметробуд» за геодезично-маркшейдерські роботи по планово-високій зйомці тунельної обробки з попереднім визначення її положення відносно денної поверхні, ДП «ПІ Укрметротунельпроект» Мінбуд України за погодження генплану організації рельєфу та дощової каналізації, КП «Київський інститут земельних відносин» за виготовлення кадастрового плану, ГО «Благоустрій» за оформлення ордера на прокладання електрокабелю, АТ «Київпроект» за тех. нагляд за веденням робіт, топогеодезичні вишукування з електропостачання.
Тобто, як вже зазначалось вище, позивачем заявлені вимоги про відшкодування витрат, здійснених ним в ході виконання договору № 01/12 протягом 2007 та суму 19 750 000 грн за 2008 рік «за проектні роботи (дизайн проект), виконавець - ТОВ «Віта Верітас», призначення платежу - «заборгованість за виконані роботи».
Проте, судом встановлено, що платежу на суму 19 750 000 грн (позиція 136 в заяві про збільшення позовних вимог) ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» не здійснювало.
Зі змісту п.6.13 ст.6 договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2007 №02, вбачається, якщо це передбачено чи буде передбачено договором оренди земельної ділянки для будівництва від 14 червня 2004 чи іншими угодами і домовленостями замовника-забудовника з Радою чи іншою уповноваженою особою, замовник-забудовник зобов'язаний самостійно у визначеному розмірі, порядку та у строк, що передбачені відповідними угодами і домовленостями, вносити та/або компенсувати орендну плату за користування земельною ділянкою та здійснювати будь-які інші платежі, що стосуються об'єкта інвестування на земельній ділянці, на якій проводиться його будівництво. Такі платежі відносяться до обсягу інвестицій інвестора та підлягають сплаті у терміни, додатково погоджені сторонами. Всі ризики пов'язані з неможливістю здійснення будівництва внаслідок невиконання замовником-забудовником своїх зобов'язань за відповідними договорами і угодами, покладаються на замовника-забудовника.
Тобто, положення п.6.13 договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2007 №02, передбачають, що всі зазначені в цьому пункті платежі відносяться до обсягу інвестицій та обмежені її розміром, встановленим в п.8.1 додаткової угоди від 10.09.2009 №10.
Доказів окремого узгодження розміру, строків та порядку повернення відповідачем позивачу понесених ним витрат на виконання робіт за об'єктом інвестування понад обсяг інвестицій, визначений договором, матеріали справи не містять.
Водночас, з наданих відповідачем документів: заяви ТОВ «Віта Верітас» від 26.07.2012 № 142 про зарахування зустрічних однорідних вимог, акта про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Віта Верітас» та ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» від 27.07.2012, додаткової угоди від 27.07.2012 №1 до договору поставки від 25.02.2009 № В2502/Т, додаткової угоди від 27.07.2012 №1 до договору виконання дизайнерських робіт від 01.12.2008 № ВВ-01/12 вбачається, що між сторонами існували інші договірні відносини окрім договору № 01/12, і заборгованість у сумі 19 750 000 грн за виконані проектні роботи (дизайн проект) по договору на виконання дизайнерських робіт від 01.12.2008 № ВВ-01/12 виникла саме у позивача перед відповідачем.
Що стосується поданого позивачем висновку від 03.10.2014 №1656, проведеного в межах кримінальної справи №2014038041, складеного експертом Національного центру судових експертиз при Міністерстві юстиції Республіки Молдова П. Сажин та копії ухвали про припинення кримінальної справи №2014038041 від 29.04.2015 прокурора Прокуратури сектору Буюкань, мун.Кишинів, юридичного радника 1 рангу І. Демчучина, то суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги як належні докази.
Відповідно до ст.15 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Законом України від 10.11.1994 №238/94-ВР, документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Наведені документи іноземних органів: експертний висновок від 03.10.2014 №1656 та копія ухвали про припинення кримінальної справи №2014038041 від 29.04.2015 не є рішенням суду, а лише частиною матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадження та стосуються певної особи (Ісака В.М.) і не встановлюють жодних правових зобов'язань для ТОВ «Віта Верітас».
При цьому в експертному висновку від 03.10.2014 №1656 містяться, зокрема, посилання на додаткову угоду від 25.01.2010 №11, яка визнана судом неукладеною, та до суми боргу ТОВ «Віта Верітас» перед ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» включено суму вже погашену на дату складання експертного висновку.
Частина 5 ст.42 ГПК України передбачає, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.42 цього Кодексу.
Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (п.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 №4).
Не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи (п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, оскільки частково висновки суду першої інстанції не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016, проте за наслідками розгляду позовних вимог ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» суд прийняв рішення, резолютивна частина якого є правильною, підстав для зміни його резолютивної частини не вбачається.
Отже, апеляційна скарга ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» задоволенню не підлягає, а скарга ТОВ «Віта Верітас» підлягає задоволенню з підстав, викладених вище.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 1» залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі №910/23291/15 залишити без змін.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б, ідентифікаційний код 31176312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 1-Б, ідентифікаційний код 33346854) 80 388 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят вісім) грн витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/23291/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.І. Рябуха
Судді Н.Ф. Калатай
Л.М. Ропій