"31" травня 2016 р.Справа № 916/1646/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Лавриненко Л.В., Богатир К.В.
секретар судового засідання Мельник Ю.М.
за участю:
від ТОВ «Спектр - Агро» - ОСОБА_1, довіреність б-н, від 12.11.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2015
по справі № 916/1646/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр - Агро»
до відповідача ОСОБА_2 господарства «ТІЛЕЦЬ»
про стягнення 437 402,95 грн.-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (далі - ТОВ «СПЕКТР-АГРО»), звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» (далі - СФГ «ТІЛЕЦЬ») 437 402,95 грн., з яких 237 577,33 грн. - основний борг, 35 232,19 грн. - пеня, 36 070,65 грн. - 28% річних, 47 515,47 грн. - штраф, 64 980,24 грн. - індекс інфляції, 16 027,07 грн. - відсотки за користування товарним кредитом.
Позовні вимоги ТОВ «СПЕКТР-АГРО» обґрунтовані неналежним виконання СФГ «ТІЛЕЦЬ» своїх зобов'язань за договором поставки в частині оплати вартості отриманого товару.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2015 позов ТОВ «СПЕКТР-АГРО» - задоволено частково. Стягнуто з СФГ «ТІЛЕЦЬ» на користь ТОВ «СПЕКТР-АГРО» 237 577 грн. 33 коп. - основного боргу, 10 000,00 грн. - пені, 64 980, 27 грн. - індексу інфляції, 36 070,65 грн. - 28% річних, 10 000,00 грн. - штрафу, 16 027,07 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 8 748,60 грн. - витрат на оплату судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Селянське (фермерське) господарство «ТІЛЕЦЬ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Одеської області від 06.08.2015, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Спектр-Агро» в задоволені позову.
Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що 25.04.2014 отримано носіння соняшника неналежної якості, тому відповідач відмовився від подальшої поставки носіння, у зв'язку з чим насіння соняшника відповідач не отримував.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Лавриненко Л., судді - Пироговский В.Т., Філінюк ) від 21.01.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2016 о 10:30.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Лавриненко Л.В. з 10.03.2016 та перебуванням судді учасника колегії ОСОБА_3 у відпустці з 09.03.2016 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2016, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Богатиря К.В., Таран С.В.
11.04.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відрядженні головуючого судді Філінюка І.Г. з 18.04.2016 по 22.04.2016 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» у справі № 916/1646/15 відкладено на 11.05.2016 на 15:30 год.
У зв'язку з перебуванням судді учасника колегії ОСОБА_4 у відпустці з 10.05.2016 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2016, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 апеляційна скарга ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Богатир К.В., Лавриненко Л.В. та призначена до розгляду в режимі відеоконференції на 31.05.2016 о 12:00
У судове засідання 31.05.2016 з'явився представник позивача, який в повному обсязі не згоден із твердженнями скаржника, викладених в апеляційній скарзі та просить суд у задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення першої інстанції від 06.08.2015 у справі №916/1646/15 - залишити без змін, з підстав викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з погіршенням здоров'я, яке судовою колегією відхилено з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).
Так, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Доводи відповідача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку із погіршенням здоров'я, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки відповідачем у справі є юридична особа.
Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Отже, відповідач не був позбавлений права направити до участі у справі свого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Заслухавши пояснення ТОВ «Спектр-Агро», розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.03.2014 між ТОВ «Спектр-Агро» (Постачальник) та СФГ «ТІЛЕЦЬ» (Покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №159-О, згідно умов п.1.1. якого в строки, визначені Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в Додатках до Договору, який є невід'ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним Постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних. Перераховані аванси зараховуються в оплату товару, який було реалізовано в першу чергу.
Пунктом 2.1. Договору ціна Договору становить вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п.2.2.-2.5. Договору, що передається за цим Договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору.
У відповідності до п.5.1. Договору господарські зобов'язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, крім зобов'язань Покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку, передбаченого п.9.1. Договору), а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.
Як вбачається зі змісту п.7.2. Договору, у випадках порушення умов даного договору, Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов Договору Покупець:
а) сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;
б) сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання;
в) сплачує на користь Постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
На виконання умов вищенаведеного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 266 707,60 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №3086 від 03.04.2014р. на суму 14 550,48 грн., №4003 від 10.04.2014р. на суму 100 301,76 грн., №4360 від 11.04.2014р. на суму 8 400,00 грн., №5865 від 25.04.2014р. на суму 21 943,44 грн., №5877 від 25.04.2014р. на суму 31 500,00 грн., №6793 від 05.05.2014р. на суму 35 100,00 грн., №7185 від 07.05.2014р. на суму 18 432,00 грн., №7189 від 07.05.2014р. на суму 7 000,00 грн., №7501 від 12.05.2014р. на суму 8 360,00 грн., №7503 від 12.05.2014р. на суму 4 531,92 грн., №7857 від 14.05.2014р. на суму 6 688,00 грн., №7858 від 14.05.2014р. на суму 9 900,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін.
В період з 31.03.2014 по 30.04.2014 відповідачем було частково сплачено вартість отриманого від позивача товару на загальну суму 29 130,27 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 237 577,33 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем, СФГ «ТІЛЕЦЬ» в порушення умов договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 266 707,60 грн. виконано частково на суму 29 130,27 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, зазначена позивачем в розмірі - 237 577,33 грн., отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СПЕКТР-АГРО» про стягненню з СФГ «ТІЛЕЦЬ» сума боргу за отриманий товар у розмірі 237 577,33 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості товару, поставленого на виконання умов договору поставки № 159-0 від 28.03.2014, позивачем правомірно в порядку ст. 625 ЦК України та відповідно до п.7.2 договору поставки нараховано 28% річних в сумі 36 070,65 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 64 980,27 грн., відповідно до розрахунку надай позивачем, також підлягають задоволенню, оскільки обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положенням п. 7.2 договору поставки № 159-О від 28.03.2014 передбачено, що за порушення Покупцем умов договору, покупець сплачує сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення та штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання
Позивачем нараховано СФГ «ТІЛЕЦЬ» до сплати пеню в сумі 35 232,19 грн. грн., розрахунок якої міститься в матеріалах справи та 47 515,47 грн. штрафу, зазначені розрахунки є вірними.
Колегія апеляційної інстанції цілком погоджується з висновком господарського суду Одеської області щодо застосування ст. 83 ГПК України та зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не встановлено конкретних критеріїв, за наявності яких суд зменшує заявлені до стягнення суми штрафних санкцій у тому чи іншому обсязі, відтак відповідний висновок має також узгоджуватись зі ст. 3 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні засади цивільного законодавства.
Отже, зменшена сума пені з 35 232,19 грн. до 10 000,00 грн. та саму штрафу 47 515,47 до 10 000,00 грн. є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 159-0 від 28.03.2014, забезпечує баланс між інтересами кредитора і боржника та забезпечує застосування пені як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що 25.04.2014 відповідачем отримано носіння соняшника неналежної якості, тому відповідач відмовився від подальшої поставки носіння, колегією суддів не приймаються до уваги, відповідно до наступного.
Згідно п. 4.2 договору поставки, покупець повинен перевірити якість та кількість товару, а також відсутність пошкоджень товару, а при виявленні протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, повідомити про це постачальника. Після прибуття представника постачальника, покупець зобов'язаний негайно скласти Акт про недоліки товару, який є недійсним без підпису представника постачальника. Якщо постачальнику протягом трьох робочих днів здня отримання товару не надходять повідомлень про недоліки товару, товар вважається прийнятий покупцем, як такий, що відповідає вимогам.
Проте, відповідачем до суду не надано жодного акту про недоліки товару та письмових звернень до ТОВ «Спец-Агро» про не якість товару, після підписання актів надання послуг.
Крім того, отримання товару підтверджується видатковими накладними №3086 від 03.04.2014р. на суму 14 550,48 грн., №4003 від 10.04.2014 на суму 100 301,76 грн., №4360 від 11.04.2014 на суму 8 400,00 грн., №5865 від 25.04.2014 на суму 21 943,44 грн., №5877 від 25.04.2014 на суму 31 500,00 грн., №6793 від 05.05.2014 на суму 35 100,00 грн., №7185 від 07.05.2014 на суму 18 432,00 грн., №7189 від 07.05.2014 на суму 7 000,00 грн., №7501 від 12.05.2014 на суму 8 360,00 грн., №7503 від 12.05.2014 на суму 4 531,92 грн., №7857 від 14.05.2014 на суму 6 688,00 грн., №7858 від 14.05.2014 на суму 9 900,00 грн., які підписані уповноваженим представником СФГ «ТІЛЕЦЬ» ОСОБА_5, довіреність наявна в матеріалах справи (а.с. 46) та актами надання послуг які підписані безпосередньо директором та скріплені печаткою СФГ «ТІЛЕЦЬ».
При цьому, заперечень відповідача щодо правомірності нарахування платежів в порядку ст. 625 ЦК України та штрафних санкцій в апеляційна скарга не містить.
На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2015 по справі № 916/1646/15 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99,
101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,
Рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2015 у справі № 916/1646/15 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 (фермерського) господарства «ТІЛЕЦЬ» - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 01.06.2016.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Лавриненко