(додаткова)
"01" червня 2016 р.Справа № 916/4550/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: С.В. Таран,
Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс”
на рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2016
у справі №916/4550/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс”
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальності “Торговий дім Бетонекс-Буд”
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
У листопаді 2015р. товариство з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс” (далі- ТОВ “Главбуд Плюс”) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальності “Торговий дім Бетонекс-Буд” (далі - ТОВ “Торговий дім Бетонекс-Буд”) про визнання недійсним з моменту укладення правочину, укладеного між сторонами, в рамках якого позивач перерахував відповідачу згідно рахунків: №269 від 25.11.2014 - 220000 грн; №270 від 25.11.2014 - 141035 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2016 у справі №916/4550/15 (головуючий суддя Ю.М. Щавинська, судді: І.А. Малярчук, Ю.О. Зайцев) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі №916/4550/15 (головуючий суддя С.В. Таран, судді: Л.О. Будішевська, М.А. Мишкіна) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс” залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2016 у справі №916/4550/15 - без змін.
Однак при прийнятті вказаної постанови не було вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Бетонекс-Буд" («клієнт») та адвокатом ОСОБА_1 («адвокат») було укладено договір про надання правової допомоги №23-ПД (далі - договір №23-ПД від 12.09.2013), відповідно до якого адвокат приймає на себе обов'язки з надання правової допомоги на підставі доручень клієнта, зокрема, щодо представництва інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, в тому числі у справах про адміністративні правопорушення, і т.п., незалежно від статусу клієнта в судовій справі (том І а.с.58-60).
Відповідно до пункту 4 договору №23-ПД від 12.09.2013 клієнт надає адвокату обов'язкові для останнього доручення про надання правової допомоги шляхом підписання додаткових угод до цього договору.
В подальшому 07.04.2016 між вищевказаними сторонами було укладено додаткову угоду №4 до вказаного договору, згідно якої клієнт надає адвокату доручення з представництва інтересів клієнта в ініційованому ТОВ “Главбуд Плюс” апеляційному провадженні в Одеському апеляційному господарському суді в господарській справі №916/4550/15 (за апеляційною скаргою ТОВ “Главбуд Плюс” на рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2016), зокрема з питань підготовки всіх необхідних процесуальних документів та додатків до них, представництва інтересів клієнта в ході здійснення господарського судочинства у суді апеляційної інстанції, складання та подавання всіх необхідних, на думку адвоката, документів, усних та письмових роз'яснень, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного, якісного представництва інтересів клієнта (том ІІ а.с. 102).
Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №4 від 07.04.2016 гонорар адвоката за надання ним правової допомоги з виконання доручень, що визначені відповідно до цієї додаткової угоди, складає 3000 грн та має бути сплачений клієнтом не пізніше ніж до моменту вирішення Одеським апеляційним господарським судом господарської справи №916/4550/15.
На виконання цієї додаткової угоди №4 від 07.04.2016 ТОВ "Торговий дім Бетонекс-Буд" було сплачено адвокату витрати з надання правової допомоги у розмірі 3 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №18 від 09.04.2016 (том ІІ а.с.106).
Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В силу частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно з пунктом 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 за цими ж правилами, наведеними у частині п'ятій статті 49 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється й розподіл сум витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на адвокатські послуги покласти на скаржника, обмеживши розмір останніх з урахуванням проведеного адвокатом обсягу робіт до 1500 грн.
Керуючись статтями 49, 88, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс” на користь товариства з обмеженою відповідальності “Торговий дім Бетонекс-Буд” 1500 грн витрат на оплату послуг адвоката.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Матеріали справи №916/4550/15 та реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальності “Главбуд Плюс” повернути до Господарського суду Одеської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна