Справа № 2а-144/09/0108
іменем України
«17 » березня 2009 року, 10-50 год. м. Керч АР Крим.
Керченський міський суд
у складі: судді - Белоусова Е.Ф.
при секретарі - Зінгерман К.В.
за участю:
позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - Ковальчук О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми державної допомоги,
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що будучи матір'ю малолітнього сина ОСОБА_3, що ІНФОРМАЦІЯ_1, вона звернулася до відповідача за виплатою щоразової допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Проте щомісячна допомога на протязі 2008 році виплачувалася у розмірі 130 грн., хоча прожитковий мінімум набагато вищий, а щоразова допомога була сплачена їй у розмірі 8500 грн. замість 10622 грн. Звернувшись до відповідача з питанням про виплату сум, що залишилися, отримала відповідь УПСЗН КМР від 30.12.2008 р., якій їй було відмовлено у виплаті допомоги в повному розмірі з посиланням на відсутність засобів на ці цілі в бюджеті, не дивлячись на те, що у 2008 році допомога з догляду за дитиною сплачується згідно п. 23 розділу II ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», але рішенням Конституційного суду України від 27.11.2008 р. була встановлена неможливість вносити зміні до законів України ЗУ «Про держбюджет». Вважає дану відмову незаконною і, уточнивши у судовому засіданні свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги у розмірі 6723,80 грн.
Представник відповідача позов не визнала повністю, пояснивши, що не сперечаючись за право позивачки на отримання допомоги, управління не може провести виплату допомоги в повному об'ємі на тих підставах, що УПСЗН є лише розпорядником бюджетних коштів і може проводити витрати тільки в межах бюджетних асигнувань. Позивачка, будучи незастрахованою особою, повинна отримувати допомогу до досягнення дитини віку 3-х років відповідно до закону ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в п.5 Прикінцевих положень якого вказано, що розмір виплат до стабілізації економічного стану в Україні визначається Верховною Радою України щорічно, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно зі встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму. Стосовно виплати допомоги в 2008-2009 р. пояснила, що ЗУ «Про бюджет України на 2008 рік» та ЗУ «Про бюджет України на 2009 рік» розмір допомоги встановлений у розмірі різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб і середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні 6-ть місяців, але не менш 130 грн. та сплачувалася позивачці у повному розмірі. Що стосується виплати щоразової допомоги при народженні дитини, то вона була сплачена позивачці у повному обсязі у сумі, встановленої ЗУ «Про держбюджет України на 2006 рік», а на теперішний час вже сплинили строки позовної давнини для стягненя додатких коштів.
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім задоволенню по наступних підставах.
З сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивачка, дійсно є матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_3, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), а, отже, має право відповідно до ч.6 ст. 14, ч.1 ст. 15 і п. 3 розділи VIII ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2334-III від 22.03.2001 р. на отримання допомоги. Виплата їй допомоги з січня 2008 року, проводилася в розмірі, передбаченому п. 23 розділу II ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 р., однак як підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 р. «…законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, я і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.».
Враховуючи це, а також те, що інший розмір цієї допомоги на 2008-2009 рік законодавцем не визначений, суд вважає, що вимоги позивачки про перерахунок допомоги з догляду за дитиною у розмірі визначеному ст. 15 Закону, підлягають задоволенню за період з січня 2008 року по 01.03.2009 року згідно розрахунку відповідача - у розмірі 5773,85 грн.
Доводи відповідача про відсутність бюджетних асигнувань на виплату вказаної допомоги не можуть служити підставою до відмови відповідно до ст. 46 Конституції України і рішеннями Європейського суду за заявами громадян проти України ( № 18219/02 № 18966 / 02), де вказано, що посилання державних органів на відсутність бюджетних коштів і законодавчих механізмів підлягає відхиленню, а згідно п.2 ст. 8 КАС України і 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду, суди України зобов'язані застосовувати принцип Верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Посилання УПСЗН на те, що вони є лише розпорядниками засобів, не знімає з них відповідальності за їх невиплату позивачці, оскільки згідно п.п. 2-3 Порядки фінансування відрахувань місцевих бюджетів на здійснення заходів по виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету саме в компетенцію відповідача входить розподіл вказаних засобів.
Що стосується вимог позивачки щодо стягнення щоразової допомоги при народженні дитини, то суд вважає, що позивачкою без поважних причин були пропущени строки позовної давнини, а тому у цій частині позовних вимог їй повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 99, 159-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати відмову у виплаті допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської Ради від 30.12.2008 року неправомірною, і зобов'язати УПСЗН КМР виплатити їй допомогу з догляду за дитиною з 01.01.2008 р. по 01.03.2009 р. у розмірі 5773 (п'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 85 коп., а у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК через Керченський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня його виготовлення в повному об'ємі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, копія якої прямує в апеляційну інстанцію, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя : / Белоусов Е.Ф./