02.06.2016 Справа № 904/7190/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Виноградник О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.
проаналізував матеріали справи, заяви про перегляд за новоявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. та клопотання про відновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд за новивиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції, поданих Криворізькою міською радою, м.Кривий Ріг у справі № 904/7190/13
за позовом Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ», м.Кривий Ріг
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м.Кривий Ріг
про стягнення 73 992,04 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року (суддя Загинайко Т.В.) у справі № 904/7190/13 було задоволено позов Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЛ», м.Кривий Ріг про стягнення заборгованості з орендних платежів за період з 01.08.2010р. по 31.03.2013р. в сумі 73 992,64 грн.; стягнуто з відповідача на користь Криворізької міської ради 73992,64 грн. заборгованості, стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору (а.с.129-130, т.1).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. по цій справі зазначене рішення господарського суду залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ «СЕВЛ» залишено без задоволення (а.с.200-203, т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014р. по цій справі було залишено без задоволення касаційну скаргу відповідача, постанову суду апеляційної інстанції від 27.03.2014р. залишено без змін (а.с.232-239, т.1).
16.10.2014р. відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013р. в зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с.1-3, т.2).
За результатами розгляду заяви, 27.11.2014р. господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення, відповідно до якого заяву відповідача було задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013р. по справі № 904/7190/13 щодо стягнення з ТОВ «СЕВЛ» на користь Криворізької міської ради орендних платежів за період з 01.08.2010р. по 26.02.2013р.; стягнуто з Криворізької міської ради на користь відповідача 884,90 грн.; в решті вимог заяви - відмовлено (а.с.66-70, т.2).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. по цій справі апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області на рішення господарського суду від 27.11.2014р. було задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014р. змінено, викладено резолютивну частину рішення господарського суду від 27.11.2014р. з формулюванням про скасування рішення господарського суду від 03.12.2013р. щодо стягнення з ТОВ «СЕВЛ» заборгованості з орендних платежів за період з 01.11.2011р. по 26.02.2013р. в сумі 36 748,58 грн. та стягнення з Криворізької міської ради 854,40 грн. судового збору; решту рішення - залишено без змін. Також постановою суду апеляційної інстанції стягнуто з Криворізької міської ради на користь відповідача 453,64 грн. судового збору за подання заяви; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 459,86 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з Криворізької міської ради в доход державного бюджету України 453,64 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.140-144, т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2015р. по цій справі було залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції від 11.03.2015р., касаційні скарги Криворізької міської ради та ТОВ «СЕВЛ» залишені без задоволення (а.с.200-204, т.2).
26.05.2016р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся позивач - Криворізька міська рада, з заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. за нововиявленими обставинами.
Підставою перегляду постанови суду апеляційної інстанції від 11.03.2015р. заявник, зокрема, зазначає те, що 18.02.2016р. Вищим адміністративним судом України по справі № 2а-423/10/0408 було задоволено касаційні скарги КП «Криворіжтепломережа», КП «Швидкісний трамвай» та Прокуратури Дніпропетровської області, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014р. по цій адміністративній справі № 2а-423/10/0408 скасовано та прийнято нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Космет» про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р., якою роз'яснювався період дії рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010р. А оскільки за основу прийнятої постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. було покладено висновки, викладені в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014р., яку скасовано судом касаційної інстанції, то вказані обставини є підставою для її перегляду за нововиявленими обставинами.
Одночасно до заяви було подано клопотання про відновлення строків на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. При цьому на обґрунтування клопотання заявником зазначено про те, що Прокуратура Дніпропетровської області неодноразово зверталась до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014р. за нововиявленими обставинами, які повертались з різних підстав, а також те, що Криворізька міська рада не мала можливості вчасно сплатити судовий збір по цій справі, оскільки зазначений судовий збір сплачується з коштів місцевого бюджету, що обумовлює, як зазначено, складність, багатоетапність та необхідність значного часу для здійснення відповідної процедури оплати судового збору, а також враховуючи, що судовий збір має значний розмір для органу місцевого самоврядування.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами вважає за необхідне відмовити у відновленні строку на подання заяви і повернути зазначену заяву без розгляду в силу наступного.
Питання перегляду рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами врегульовано главою ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
При цьому, відповідно до п.4 ч.2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Частиною 1 ст.113 ГПК України регламентовано, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
А в п.3 ч.2 ст.113 ГПК України конкретизовано, що строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.
Відповідно до п.1 ч.6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуальних строків вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи (заявника).
Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України, набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Аналізуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016р. по справі № К/800/4227/15, подану заявником в якості додатку до заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 11.03.2015р. за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає, що вказана ухвала була прийнята у відкритому судовому засіданні, отже, набула законної сили відповідно до ч.5 ст.254 КАС України з моменту її прийняття, тобто, з 18.02.2016р.
Заявник (позивач), в свою чергу, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою в порядку ст.112-113 ГПК України лише 26.05.2016р. (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто після трьох місяців і 7 днів з моменту прийняття ухвали судом касаційної інстанції, тобто з значним пропуском процесуального строку, регламентованого ч.1 ст.113 ГПК України (на два місяці 7 днів). Будь-яких доказів причин поважності неподання заяви в строки, передбачені ч.1 ст.113 ГПК України, як і в строк з 18.02.2016р. по 26.05.2016р., в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України та відповідно до ст.33 ГПК України, не надав, такі докази взагалі відсутні.
При цьому, слід зазначити, що заявник не був позбавлений права звернутись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 11.03.2015р. вчасно, в строки передбачені ч.1 ст.113 ГПК України, одночасно подав клопотання відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати, з наданням відповідних доказів щодо неможливості оплати в певний період часу, зокрема, через відсутність бюджетного фінансування. Натомість, заявником зазначених дій вчинено не було, доказів звернення до суду апеляційної інстанції в період з 18.02.2016р. по 26.05.2016р. з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не надано, відсутні.
Враховуючи, що заявник обґрунтовує звернення з заявою з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.113 ГПК України, тривалою та багатоетапною процедурою сплати судового збору самим органом заявника, при цьому не надаючи доказів про вчасне звернення з такою заявою та з клопотанням про відстрочення сплати такого судового збору, а звернення іншого органу - Прокуратури Дніпропетровської області з заявою до господарського суду про перегляд рішення господарського суду від 27.11.2014р. взагалі не стосується оскарження в суді апеляційної інстанції постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р., то зазначені обставини є виключно обставинами суб'єктивного характеру, які залежали від волевиявлення заявника. Отже, колегія суддів вважає, що причини, наведені заявником в клопотанні про відновлення строку на подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, не є поважними, а правові підстави задоволення вищевказаного клопотання відсутні.
Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Отже, за наявності відповідного клопотання Криворізької міської ради апеляційним господарським судом буде вирішено питання про повернення судового збору.
Керуючись ст.ст.32, 33, 36, 53, 86, 99, 106, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання заявника - Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг про відновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року у справі № 904/7190/13 - відмовити.
Заяву Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг № 6 від 25.05.2016р. з додатками на 17 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 18 від 10.05.2016р., повернути заявнику без розгляду.
Копію заяви Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг приєднати до матеріалів справи.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В. Джихур
Суддя Г.К. Дмитренко