30.05.2016 року Справа № 904/1087/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 216/13-Н від 28.02.2013 року
від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 233 від 24.12.2015 року; представник ОСОБА_3, довіреність № 44 від 25.02.2016 року; представник ОСОБА_4, довіреність № 232 від 24.12.2015 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року про зупинення провадження у справі № 904/1087/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн", м. Нікополь Дніпропетровської області
про звернення стягнення на предмети застави/іпотеки
Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 Аваль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 167-170, т. 2) просить в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн" за генеральною кредитною угодою № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007 року та укладеними в її рамках кредитними договорами № 010/133-00/056 від 12.08.2010 року, № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012 року та генеральним кредитним договором № 010/133-00/057 від 12.08.2010 року у сумі 1 566 163, 65 ЄВРО та 5 710 338, 18 грн. звернути стягнення на майно, передане в іпотеку та заставу Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_5 Аваль" відповідно до договору іпотеки № 012/03-00/139/1-07 від 16.08.2007 року (наведено опис майна), договору застави основних засобів № 012/03-00/139/2-07 від 16.08.2007 року (наведено опис майна), договору застави основних засобів № 12/03-00/108 від 05.08.2009 року (наведено опис майна); в резолютивній частині рішення визначити спосіб реалізації предметів іпотеки/застави - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, встановити початкову ціну реалізації предметів іпотеки/застави.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року у справі № 904/1087/16 (суддя Манько Г.В.) призначено судову експертизу; поставлено перед експертизою наступні питання:
2.1 Яка сума кредитних коштів, фактично надана ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" на користь ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" за умовами укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджується документально?
2.2 Яка сума відсотків станом на дату розрахунку позовних вимог мала бути сплачена ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" на користь ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" за умовами укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012)?
2.3 Яка сума коштів, сплачена ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" на користь ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" в якості погашення тіла кредитів відповідно до укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджується документально?
2.4 Яка сума коштів, сплачена ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" на користь ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" в якості погашення відсотків відповідно до укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджується документально?
2.5 Чи є станом на дату розрахунку позовних вимог прострочена заборгованість ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" перед ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" відповідно до укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджена документально? Якщо є, то який її розмір?
2.6 Чи була в минулому прострочена заборгованість ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" перед ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" відповідно до укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджена документально? Якщо була, то в яких періодах та який був її розмір?
2.7 Яка сума пені, нарахована ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" за несвоєчасне погашення заборгованості ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" відповідно до укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012), підтверджується документально?
2.8 Чи відповідає курс обміну валют, застосований ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" при розрахунку заборгованості ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн", умовам укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012)?
2.9 Чи відповідає наданий ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" та наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості ПрАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, сплаті штрафних санкцій) умовам укладених між вказаними сторонами кредитних договорів (а саме: Генеральна кредитна угода № 012/03-00/139-07 від 16.08.2007, Генеральний кредитний договір № 010/133-00/057 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/133-00/056 від 12.08.2010, Кредитний договір № 010/42-0-2/380 від 17.08.2012) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цими кредитними договорами?
попереджено судового експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; зобов'язано сторони у разі потреби надати експерту необхідні для проведення експертизи документи або виконати необхідні дії; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Сентравіс Продакшн Юкрейн" оплатити вартість експертних досліджень; проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року у справі № 904/1087/16 (суддя Манько Г.В.) зупинено провадження у даній справі.
Означена ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі винесена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України у зв'язку з призначенням у справі судової експертизи.
Не погодившись з ухвалою суду про зупинення провадження у справі, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 Аваль" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права, позивач просить скасувати цю ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування. Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України суд повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення. Такі мотиви призначення експертизи як розмір позовних вимог, складність розрахунків, на думку позивача, є безпідставними та не є належними правовими підставами для призначення експертизи та потреби у спеціальних знаннях. Визначення розміру заборгованості не є перешкодою для розгляду справи по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін, дослідження та аналізу первинних документів, що підтверджують заявлені вимоги. Позивач зазначає, що ним було додано до позовної заяви розрахунки заборгованості та банківські виписки і меморіальні ордери, які підтверджують надання коштів боржнику, часткове погашення кредитної заборгованості та доводять вірність проведених позивачем розрахунків боргу. Відповідач надав до суду контррозрахунки заборгованості за кредитними договорами, на підставі яких вказує на невідповідність сум основної заборгованості, відсотків та пені, нарахованих банком, та просить призначити судово-бухгалтерську експертизу. Проте, при здійсненні розрахунку заборгованості відповідачем не дотримано належним чином всіх умов кредитних договорів, у зв'язку з чим наявна різниця між нарахованими банком відсотками та відсотками, визначеними відповідачем в контррозрахунку (відповідач здійснив нарахування відсотків станом на 26.01.2016 року, тоді як банк включив у свої позовні вимоги суму заборгованості за кредитними договорами станом на 01.02.2016 року; відповідач не провів нарахування відсотків за кредитними договорами в день видачі кредитних коштів). За доводами позивача, судом проігноровані його пояснення щодо підтвердження (визнання) розміру заборгованості відповідачем у своєму контррозрахунку, за виключенням вищевказаних помилок у нарахуванні, а відтак, бути відсутні об'єктивні підстави для зупинення провадження у справі. Окрім наведеного, позивач вважає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що ухвала про призначення експертизи не підлягає апеляційному оскарженню, а відтак аргументи позивача щодо наявності чи відсутності підстав для призначення експертизи не можуть бути предметом апеляційного розгляду. За доводами відповідача, позивач хоча і просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі, однак його доводи в обґрунтування апеляційної скарги на зазначену ухвалу про зупинення провадження у справі фактично зводяться до обґрунтування відсутності підстав для призначення експертизи. Разом з тим, відповідач вважає, що суд прийняв обґрунтоване та мотивоване рішення про призначення експертизи. Відповідач зазначає, що загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю (заставодержателю) з вартості предмета іпотеки (застави), у разі задоволення позову мають бути встановлені в рішенні суду, відповідно, ці факти входять до предмета доказування. Встановлення цих обставин вимагає наявності спеціальних знань, отже, існує фактична необхідність призначення експертизи, оскільки: справа має складний та комплексний характер - у справі має бути досліджена велика кількість банківської фінансово-кредитної документації, численні платіжні документи на підтвердження виконання сторонами кредитних договорів, детальні розрахунки заборгованості з тіла кредитів, відсотків, штрафних санкцій; справа містить декілька томів документів; у справі йдеться про значну суму; розрахунки заборгованості тіла кредиту, відсотків, штрафних санкцій відповідача та позивача не збігаються; перевірка наявних у справі розрахунків потребує спеціальних знань у галузі фінансового та бухгалтерського обліку, ведення банківських розрахунків та обліку, оскільки потребує дослідження та аналізу первинних бухгалтерських та фінансових документів, формул розрахунків заборгованості. Як стверджує відповідач, одним із основних завдань експертизи фінансово-кредитних операцій є, зокрема, визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів. За наведеного, обставини, щодо яких судом була призначена експертиза, прямо передбачені Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, як такі, що є об'єктом експертизи. Згідно з поясненнями відповідача, зупинення провадження у випадку призначення судової експертизи - прерогатива суду, і не потребує інших підстав, крім самого факту призначення експертизи. Відповідач посилається і на те, що апеляційна скарга, яка за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, може бути розглянута судом виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Окрім цього, на думку відповідача, направлення у даному випадку матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз унеможливлює подальший розгляд судом даної справи; зупинення провадження у справі необхідне також для додержання процесуальних строків розгляду справи.
У судовому засіданні 30.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина перша статті 79 Господарського процесуального кодексу України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (пункт 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи зі змісту частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Однак, таке право господарського суду виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.
Призначення і проведення судової експертизи врегульовано статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, наведеною у пунктах 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення.
Натомість, суд першої інстанції при винесенні ухвали від 21.04.2016 року про зупинення провадження у справі зазначеного не врахував, а також не обґрунтував доцільність проведення такої експертизи. Мотиви призначення експертизи - наявність розбіжностей у розрахунках сторін, необхідність дослідження численних платіжних документів на підтвердження виконання сторонами кредитних договорів, детальних розрахунків заборгованості тіла кредитів, відсотків, штрафних санкцій безпідставно наведені судом у якості належних правових підстав для призначення судової експертизи та потреби у спеціальних знаннях.
Виходячи зі змісту ухвали суду від 21.04.2016 року про призначення у справі судової експертизи, характеру поставлених перед експертом питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені судом першої інстанції підстави для зупинення провадження у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті шляхом надання правової оцінки правовідносинам сторін, дослідження та аналізу первинних документів, що підтверджують заявлені позовні вимоги.
Зокрема, місцевим господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитними договорами і чому таку перевірку не може здійснити місцевий господарський суд.
Окрім цього, судом першої інстанції не вказано, в чому полягає складність у перевірці розрахунку заборгованості з урахуванням її складових.
Поставлені судом першої інстанції на вирішення судового експерта питання стосуються визначення дійсного розміру боргу відповідача, який виник у зв'язку з порушенням ним своїх зобов'язань за кредитними договорами. Проте, порядок та строки повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, порядок притягнення позичальника до відповідальності за прострочення повернення кредиту та сплати процентів сторони погодили в умовах кредитних договорів.
За наведеного, винесені судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосуються умов спірних кредитних договорів та можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договорів у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (банківські виписки та меморіальні ордери, надані банком на підтвердження видачі та часткового погашення кредитної заборгованості, додаткові угоди до кредитних договорів, якими визначено розміру боргу, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, вимоги (претензії) банку до відповідача про погашення боргу, тощо).
Окрім цього, апеляційний господарський суд не вбачає наявності розбіжностей у розрахунках сторін, які суд не мав би можливості усунути самостійно. Відповідач надав контррозрахунок заявлених до стягнення процентів, з якого видно, що розмір заборгованості за тілом кредиту, визначений відповідачем, співпадає з розміром заявлених позивачем до стягнення вказаних ним сум по тілу кредиту. Контррозрахунок пені за тілом кредиту та відсотками відповідачем не надавався.
В даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, а перевірка правильності розрахунку заборгованості, що є обов'язком суду.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (пункт 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, але ухвалу про зупинення провадження у справі згідно з частиною п'ятою статті 79 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено. Якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження (п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"). Разом з тим, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягають підстави зупинення провадження. Суд має встановити наявність чи відсутність належного обґрунтування зупинення провадження у справі з певних підстав, дотримання при цьому положень чинного законодавства.
З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подання апеляційної скарги, враховуючи положення п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, підлягають розподілу господарським судом Дніпропетровської області за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року про зупинення провадження у справі № 904/1087/16 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 року про зупинення провадження у справі № 904/1087/16 скасувати.
Справу № 904/1087/16 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Розподіл суми судового збору за подання апеляційної скарги здійснити господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 02.06.2016 року
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко