29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
про повернення позовної заяви
"02" червня 2016 р.924/484/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
до Публічного акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський "Хлібокомбінат", м. Кам'янець-Подільський
про стягнення заборгованості за договорами позики в розмірі 732205,00 грн.
30.05.2016р. на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики в розмірі 732205,00 грн.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Із тексту позовної заяви вбачається, що предметом позову є договір позики №1 від 01.11.2012р., та договір позики №1 від 03.01.2013р., тобто позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома окремими договорами позики.
Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено два окремі договори. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами.
Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні господарські договори, кожен із яких породжує різні взаємні права та обов'язки, підлягають встановленню обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості окремо щодо кожного договору, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли стосовно обох договорів, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору їх правової природи, виконання зобов'язань за договорами.
З огляду на викладене, суд вважає, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Окрім того, жодних перешкод у зверненні позивача до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості по кожному з договорів окремо не існує.
За приписами ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Позивачем, в порушення вимог п. 3 ст. 57 ГПК України та вищенаведених положень Закону України „Про судовий збір”, не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, у зв'язку із важким матеріальним становищем.
У відповідності зі ст. 8 Закону України „Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
Натомість позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що у позивача важке матеріальне становище.
З огляду на наведене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства та з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, та те, що в позовній заяві об'єднано кілька вимог до одного відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору , позовна заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до п. 4, 5 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 49 аркушах.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, Б 33, кв. 10),
3 - відповідачу (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Крип'якевича, 3).