Справа № 2 - а - 518
2009 рік.
11 березня 2009 року Єланецький
районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді РАЄВИЧ Т.М.
при секретарі КУЗЬМІНІЙ О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Єланець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни та згідно ст. 6 вказаного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме п.п. 3,12 ст. 71 вказаного Закону, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не виплатив їй вищевказане підвищення за 2006 - 2007 року. Вважає, що розмір невиплаченого щомісячного підвищення за 2006 - 2007 року складає 2733 грн. 30 коп. В зв'язку з цим просила суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду, оскільки дізналась про належні їй виплати після висвітлення у пресі інформації про рішення Конституційного суду №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області неправомірною та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області нарахувати та виплатити їй недоплачене, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії за 2006 - 2007 року роки в сумі 2733 грн. 30 коп.
Позивачка до суду не з'явилася, направила заяву про слухання справи в її відсутність так як за станом здоров'я з'явитися не може.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області до суду не з'явився, направив заяву з проханням слухати справу в його відсутність, в направленому до суду запереченні вказує, що відповідач не визнає позовні вимоги в зв'язку з тим, що в період часу 2006 - 2007 років був відсутній механізм для нарахування дітям війни підвищення до пенсії, а саме дотепер не визначено розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії дітям війни. Не має під собою законодавчого підґрунтя застосувати Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон №1058), як нормативно - правовий акт, який встановлює мінімальну пенсію за віком для підвищення «дітям війни», оскільки частиною 3 статті 28 Закону №1058 чітко визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті ( тобто у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. В 2007 році до Пенсійного фонду надходили кошти для виплати підвищення до пенсії дітям війни, які є інвалідами, оскільки позивачка не відноситься до цієї категорії, то їй такі виплати не проводились. Крім того вважає, що позивачка пропустила строк для звернення до суду, а тому просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково. До цього суд прийшов виходячи із слідуючого.
Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за №2195 - VI від 18.11.2004 року позивачка є дитиною війни з тих підстав, що станом на 02. вересня 1945 року вона не досягла вісімнадцятирічного віку, тобто на неї розповсюджуються норми вказаного Закону України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за № 1058 - IV - мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489 - V - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено в наступних розмірах: з 1 квітня - 406 гривень; з 1 жовтня 411 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» в редакції від 15 березня 2007 року за №749 - V встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 вказаної статті, збільшений на 1 відсоток.
Виходячи з цього мінімальний розмір пенсії за віком становить:
з 1 квітня 2007 року - 410 гривень 06 коп. /406х1,01/;
з 1 жовтня 2007 року - 415 гривень 11 коп. /411х1,01/.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлено інші його розміри.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, а тому підстав для їх застосування судом при вирішенні даного позову немає.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Втрачають чинність вони з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
За викладених обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача, щодо нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» є неправомірною, а тому вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають частковому задоволенню, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а не з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, як це просила позивачка.
Таким чином фактичний розмір підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни за 2007 рік повинен становити:
за липень 2007 року - 91,27 грн. ( 410,06 грн. / 31 х 23 х 30 %)
з 1 серпня по 30 вересня 2007 року - 246,04 грн. (410,06 грн. х 30 % х 2 міс.)
з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року - 373,60 грн. (415,11 грн. х 30 % х 3 міс.)
всього позивачці недораховано та не виплачено у 2007 році 710,91 грн.
Що ж стосується вимог позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду то вони підлягають задоволенню, оскільки судом під час розгляду даної справи встановлено, що він пропущений по поважній причині.
Твердження представника відповідача з приводу того, що підстави для задоволення позову позивачки відсутні в зв'язку з тим, що визначений Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним Законом, не можуть бути судом взяті до уваги, так як пенсія за віком позивачці призначена саме відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а предметом спору є не сам розмір пенсії, а її підвищення, яке врегульовано окремим законодавчим актом, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На даний час єдиним нормативно - правовим актом, яким встановлено розмір мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
При цьому Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» прийнятий раніше, ніж Закон України «Про соціальний захист дітей війни», а тому у разі наявності окремих суперечностей чи неузгодженостей між вказаними законодавчими актами, повинен бути застосований законодавчий акт, що прийнятий пізніше. Навіть у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини в задоволенні позову з вказаних підстав не може бути відмовлено, так як ч. 7 ст. 9 КАС України встановлено, що у разі відсутності Закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує Закон, що регулює подібні правовідносини /аналогія Закону/, а за відсутності такого Закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права /аналогія права/.
Слід також зазначити, що відсутність коштів державного бюджету для виплати вказаного підвищення не являються поважною підставою для звільнення органів виконавчої влади від виконання своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86,158 -163, 254 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене їй як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії в сумі 710 (сімсот десять) грн. 91 коп.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження подається через Єланецький районний суд до Одеського окружного апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Т.М. Раєвич