02 червня 2016 року Справа № 876/2738/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський комерційний Банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В липні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «НВУ «Піврічний» № 853769/2014 (в національній валюті Україні) від 10.10.2014, укладеного між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський комерційний банк» та ОСОБА_5 та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих у зв'язку з виконанням вказаного договору; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200000 грн. за рахунок коштів ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб позивачу за договором банківського вкладу «НВУ «Піврічний» № 853769/2014 ( в національній валюті України) від 10.10.2014, укладеного між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський комерційний банк».
29 січня 2016 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання позивача від, відповідно до якого останній відмовляється від позову та просить суд закрити провадження у справі у зв'язку із добровільним задоволенням відповідачем його позовних вимог. Разом з тим просив присудити на його користь сплачений ним судовий збір та видати виконавчий лист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року прийнято відмову ОСОБА_4 від адміністративного позову. Закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський комерційний банк" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Присуджено з ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 146,16 грн.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який вважаючи оскаржувану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, без врахування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу в частині стягнення з відповідача судового збору, в іншій частині ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 особа ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - працівник фонду, який від імені ОСОБА_2 та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих ОСОБА_2, виконує дії із виведення Банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, судовий збір, накладений на уповноважену особу ФОВФО на ліквідацію банку є прямою перешкодою для формування ліквідаційної маси та подальшої реалізації майна банку у встановленому чинним законодавством порядку, що не дає можливості виконувати ОСОБА_1 особі ОСОБА_2 на ліквідацію свої функціональні обов'язки, покладені на неї Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також законодавчо не передбачено накладення судового збору на ОСОБА_1 особу, оскільки вона виконує функції керівника банку, як передбачено ст. 37 Закону.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з наступних підстав.
В силу норми ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
З аналізу наведеного вище правового положення можна дійти висновку, що правила розподілу судових витрат у разі закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову є спеціальними щодо загальних правил, зазначених у ст. 94 КАС України і понесені судові витрати, у випадку подання позивачем відповідної заяви, відшкодовуються відповідачем.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн. відповідно до квитанції від 31 липня 2015 року та 73,08 грн. відповідно до квитанції від 16 липня 2015 року (а.с.а.с. 7, 12). Загалом, витрати понесені позивачем у справі становлять 146,16 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо необхідності присудження всіх понесених у справі витрат на користь позивача з відповідача
А відтак, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 807/1445/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська