24 травня 2016 р. Справа № 876/8401/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку та зобов'язання до вчинення дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" звернулося до суду з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, яким просило скасувати рішення № 719/10/15-003 про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік та зобов'язати видати довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро" в 2013 році, викладене у формі листа Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 05.03.2013 р. № 719/10/15-003. Зобов'язано Бережанську міжрайонну державну податкову інспекцію Тернопільської області Державної податкової служби повторно розглянути по суті питання щодо підтвердження на 2013 рік статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережани Агро". В решті позовних вимог відмовлено.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального права, неповно дослідив докази, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті податкового документа від ТзОВ "Бережани Агро" в електронному вигляді дотримано вимоги, встановлені пунктом 7 розділу ІІ Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 «Про подання електронної податкової звітності», тому не було підстав для неприйняття вказаного податкового документа. Зазначений позивачем 2013 рік є поточним існуючим роком, тому уповноваженою особою органу державної податкової служби при виконанні обов'язку перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів не був зафіксований як помилка. Податкова інспекція керувалася нормами ПК України, згідно яких відповідальність за допущені помилки при заповненні документів податкової звітності покладається на платника, а не на податковий орган.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Бережани Агро» будучи сільськогосподарським товаровиробником, керуючись п. 308.1 ст.308 ПК України подало документи для набуття і підтвердження статусу платника сільськогосподарського податку на 2013 рік. Дані документи були прийнятті, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2 (а. с. 13), в якій вказано, що розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - прийнято на районному рівні, та квитанцією №2 (а. с. 18), в якій вказано, що податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку - прийнято на районному рівні.
Серед поданих документів, а саме у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, Підприємство допустило механічну помилку, зазначивши 2013 рік - звітним, хоча звітним є 2012 рік, тобто попередній рік. Підтвердженням того, що даний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є за 2012 рік, - слугує податкова декларація з фіксованого сільськогосподарського податку ТзОВ «Бережани Агро» за 2013 рік, в якій відображені в рядках суми 1310, 1410, 1510, які є ідентичними показникам рядків 1, 4, 5 розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку.
На підставі аналізу зазначених вище документів, суд першої інстанції прийшов до переконання, що даний розрахунок був поданий за звітний 2012 рік, хоча в ньому було допущено механічну помилку - 2013 рік як звітний рік.
Також встановлено, що підставою для відмови підприємству у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік та безпідставність тверджень дотримання вимог п. 301.1 ст. 301 Податкового Кодексу України в частині дотримання не менше 75 % частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік.
Позивач до 19 лютого 2013 року засобами електронного звязку надав відповідачу пакет документів, передбачений п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу України, необхідний для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що згідно розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік, поданого відповідачем до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, така частка складає 100 %. При цьому помилково зазначено період, за який він поданий, 2013 рік.
У звітній податковій декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2012 рік, поданої 19.02.2013 року, підприємством відображено питому вагу доходу, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу за 2012 рік - 100% (а.с.14-16).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 «Про подання електронної податкової звітності», затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Наказ № 233), ст. 7 розділу ІІІ якого визначає порядок подання податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платниками податків та податковими органами.
Згідно п.7.6 ст.7 Роздіду ІІІ Наказу №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Тобто дана норма вказує на обов»язок податкового органу перевіряти відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому стандарту, в тому числі і у разі, якщо не вірно вказано податковий звітний період (у даному випадку - 2013 рік), за який подається податкова звітність, як один із критеріїв додержання такого. Крім того, п. 7.6 ст. 7 Розділу ІІІ Наказу № 233 покладає на податковий орган обов»язок надіслання другої квитанції про неприйняття податкових документів із зазначенням причин, що всупереч зазначених положень відповідачем виконано не було.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового Кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до абз.2 п.48.3 ст.48 ПК України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, серед них є обов»язковим зазначення звітного податкового періоду, за який подається податкова декларація.
Відповідно до п.49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Вичерпний перелік підстав, за яких суб»єкт господарювання не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку, передбачений п.301.6 ст. 301 ПК України. Вказаний перелік обмежує податковий орган у підставах щодо такої відмови та не підлягає розширеному тлумаченню.
Виходячи з вищевикладеного, а також з системного аналізу вказаних норм закону, колегія суддів критично оцінює покликання апелянта на те, що даний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік не відповідає вимогам, визначеним Наказом № 233, а тому не може мати наслідком відмову у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.
Отже, позивачем, як сільськогосподарським товаровиробником дотримано критерій щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка становить не менше 75 відсотків.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції в тому, що ТзОВ "Бережани Агро" подано податковому органу усі необхідні документи, передбачені п. 308.1 ст. 308 ПК України, які давали підстави відповідачу підтвердити підприємству статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік, а подання із механічною помилкою розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 рік до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області не повинен породжувати негативні правові наслідки для позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі № 819/980/13-а за позовом ТзОВ "Бережани Агро" до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку та зобов'язання до вчинення дій - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л. Я. Гудим
ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016