31 травня 2016 р. Справа № 876/2651/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Підмихайлівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Калуському районі про визнання неправомірними та скасування рішень, -
15 червня 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Підмихайлівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Калуському районі, в якому просив визнати протиправними дії Підмихайлівської сільської ради Калуського району у прийняті рішення №121 від 24.06.2013 року «Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника» та рішення №122 «Про надання дозволу на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2Й.» та скасувати дані рішення.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позивач у справі ОСОБА_1 зазначає, що у жовтні 2014 року ним було направлено запити адвоката на адресу управління Держземагенства у Калуському районі та ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» для отримання копій документів із проекту землеустрою, на основі яких було надано дозвіл на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 Одночасно було направлено в Підмихайлівську сільську раду заяву про призупинення приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки (а.с. 18, 24, 25, 26, 27).
Таким чином, в жовтні 2014 року позивачу стало відомо про прийняті Підмихайлівською сільською радою рішення № 121 від 24.06.2013 року «Про затвердження акту погодження меж земельної ділянки в натурі без підпису межівника» та №122 від 24.06.2013 року «Про надання дозволу на виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2Й.».
Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов заявлено позивачем з пропуском шестимісячного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звертався з цивільним позовом в суд до Підмихайлівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Управління Держземагенства у Калуському районі про скасування рішень.
Однак, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2015 року провадження у вказаній справі закрито, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 28).
Фотокопію ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2015 року позивачем отримано 22.04.2015 року, що підтверджується датою, зазначеною на ній (а.с. 28 звор.) .
З наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений з поважних причин, оскільки позивач використав своє право на звернення до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів, однак не врахував вимоги ст. 17 КАС України.
Крім цього, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що з відповіді Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області від 17.10.2013 року №8-2-35/08 видно, що ще з жовтня 2013 року позивач дізнався про існування рішень, винесених Підмихайлівською сільською радою про скасування яких заявлено у поданому ним позові, оскільки у згаданому листі зазначено, що на звернення ОСОБА_3 по суті порушених питань надано повну та обґрунтовану відповідь, однак позивачем у даній справі є ОСОБА_1, а підтвердження про те, що позивач дізнався про існування оскаржених рішень із даного листа в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, залишаючи позов без розгляду, суд дійшов висновку без урахування та оцінки обставин, на які посилається позивач та які свідчать про поважність пропуску ним строку звернення до суду.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації права на звернення до суду з позовом, на які заявник посилається як на поважні, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №345/2256/15-а - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.06.2016 року.